Населення І трудові ресурси Свалявщини icon

Населення І трудові ресурси Свалявщини



НазваниеНаселення І трудові ресурси Свалявщини
Дата конвертации24.10.2012
Размер118.07 Kb.
ТипДокументы
источник



Населення і трудові ресурси Свалявщини





  1. Історія особливості заселення території Свалявщини.


Заселення території Свалявщини та околиць сучасного міста почалося в давнину, про що свідчать знахідки неоліту ( ІV тис. до н.е. ) три скарби періоду бронзи ( ІІ ст. до н.е. ) та кургани із тілоспаленням ( VІ-ІІІ ст. до н.е ). На території самої Сваляви виявлені також золоті монети часів імператора Нерона ( 54-68 р.р. ) та поховання староугорського воїна, що відбулося на початку Х ст. під час переходу угрів через Верецький перевал.

Взагалі вперше згадується місто Свалява в документах ХІІ століття. Це було невелике поселення, яке належало угорському феодалу Беї-Бетке. На початку ХІІІ ст. власником Сваляви став березький жупан Шімон. Згодом вона перейшла до рук угорських королів, які дарували її різним магнатам. В другій половині

ХІІІ ст. Свалява належала Михайлу, сину Микова і як сказано в одній із королівських грамот, до 1264р. знаходилася по ту сторону засіки ( кордону ). На основі цього можна зробити висновок, що вона входила до складу Галицько – Волинського князівства. Пізніше її одержав Аладар, потім – рід Перені і , нарешті трансільванські князі ( в XVI ст. ). З тих пір Свалява входила до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

В 1648р. в Сваляві було 53 господарства селян-кріпаків. Тільки один із них володів повним наділом (телеком), а решта – мали невеликі ділянки. 14 селян були безземельними.

Кожен селянин сплачував поміщикові податки із житла (ценз), “суху корчму”, десятину із урожаю та продуктів тваринництва, а також відбував панщину.

В 90-х роках ХVІІІ ст. Свалява стає значним господарським центром. Тут була відкрита винокурня. Село одержало право проведення ярмарків, де продавалися здебільшого вироби із лози та глини. За даними 1834р. в селі Свалява проживало 582 чоловіки.

Велику роль у заселені Свалявщини відігравали селяни із Галичини і Поділля, які втікали від панського утиску, частих набігів турків і татар. Приплив поселенців у гори “із-за Карпат” найінтенсивніше проходив у ХVІ-ХІХ ст.

З кінця ХVІІІ ст. відбувається розвиток капіталістичних відносин, а прискорили їх реформа 1848р., яка ліквідувала в Австро-Угорщині всі феодальні відносини. Якраз саме із цього часу Свалява стає промисловим населеним пунктом Закарпаття.

Населення Свалявщини швидко зростає внаслідок високого природного приросту, який у ІІ половині ХІХ ст. на початку ХХ ст. був у 1,2-1,5 разів більший ніж у середньому по Європі. І хоч в цей час масового характеру набрала лісозаготівля в горах і дорожнє будівництво, куди залучалось місцеве населення, все ж таки сильно давався взнаки “земельний голод”. До цього долучилися неврожайні роки наприкінці ХІХ ст. Хронічні злидні стали поштовхом до еміграції населення в США, а з 80-х років набрала масового характеру.

В Радянські часи відбулися значні зміни в розвитку населення і населених пунктів району. Скажімо , такий населений пункт, як Поляна із села реформувалася в смт. Окремі села (Бистрий, Неліпино) не виникають (чи зникають) насправді, а змінюють адміністративні межі – стають приміською зоною Сваляви.

Тривалий час найбільше уваги приділялось розвиткові соціально-економічної бази, такзвиним, “перспективним” селянам, до них зараховувались центральні садиби колишніх колгоспів та радгоспів (Керецьки, Солочин, Голубине, Стройно, Ганьковиця, Росош). Тут будувались цехи, медичні, побутові, торгівельні, дитячі та інші заклади. Однак після певного пожвавлення їх господарський розвиток припинився на початку 90-х років ХХ ст..

В даний час сама Свалява та сільські населені пункти району переживають реформування, як економічного так і соціального розвитку, в умовах побудови в Україні ринкових відносин.


  1. ^ Чисельність населення та його розміщення.



Точний облік чисельності населення на Закарпатті в цілому і на Свалявщині зокрема, розпочався значно раніше і проводився частіше ніж на інших територіях України. Ще в 1754р. в Австрійській імперії відбувся перепис населення, який вперше в Європі подушно обліковував всіх чоловіків і жінок. З 1857р. до нашого часу на території Свалявщини проведено 14 загальних переписів: за часів Австро-Угорщини – 6, Чехословаччини – 2, Радянського Союзу – 4, за часів незалежної України – 2.

Згідно даних останнього перепису, що відбувся 5 грудня 2001р. на території Свалявщини проживає 55468 чоловік, а в самому районному центрі – 17145 чоловік.

Розміщується населення по території району не рівномірно. Найбільш багаточисленним, крім самої Сваляви, є слідуючі населені пункти:

  • Керицьки – 4324 чол.

  • Неліпино – 3553 чол.;

  • Березники – 3053 чол.;

  • Голубине – 2781 чол.;

  • Поляна – 2747 чол.

  • Стройне – 2726 чол.;

Найменш малочисельними є такі села Свалявщини:

  • Вовчий - 58 чол.;

  • Лопушанка – 241 чол.;

  • Плоский Потік – 269 чол.;

  • Яківське – 335 чол.;

  • Уклин – 384 чол.;

  • Родникова Гута – 483 чол.;

  • Ганьковиця 518 чол.

Середня густота населення на Свалявщини становить = 78 чоловік /км2, що приблизно дорівнює середньому показнику густоти населення по Україні – 79 чоловік /км2.


3. Природний та механічний рух.


Чисельність населення на Свалявщині формується в результаті його природного і механічного руху.

Природний рух населення характеризується коефіцієнтами народжуваності, смертності та природного приросту. Ці показники на Свалявщині мають такі ж тенденції розвитку, що й в Закарпатті в цілому: народжуваність з року в рік зменшується, смертність зростає, а отже скорочується природний приріст в цілому.

Аналізуючи природній приріст відмічається, в цілому, його явне суттєве зниження – 602 чол. по Свалявському районі і – 782 чол. по самому районному центру, в період із 1989 по 2001 рік із всіх населенних пунктів Свалявщини найбільш суттєвий додатній природній приріст спостерігається в слідуючих:

  • с.Росош + 324 чол.;

  • с.Керецьки + 162 чол.;

  • с.Дусино + 121 чол.;

  • с.Плоске + 105 чол.;

  • с.Солочин + 97 чол.

Найчисельніше зниження чисельності населення зареєстровано в Сваляві – 781 чол. і в селах:

  • с.Поляна - 425 чол.;

  • с.Березники – 166 чол.;

  • с.Неліпино – 134 чол.

В період із 1989 по 2001 рік відбулося зниження чисельності населення по Свалявському району із 56254 чол. до 55468 чол. ( - 786 ), а в самій Сваляві із 18036 до 17145 чол.

( -891 ).

Основними причинами ситуації, що склалася є слідуючі:

зменшення народжуваності ; збільшення кількості розлучень; зростання чисельності міграції; неблагополучна соціально-економічна ситуація в районі, так як і в державі в цілому.

Щоправда в останні 1,5 – 2 роки спостерігається тенденція до стабілізації демографічної обстановки в районі.

Стосовно механічного руху населення слід відмітити щорічно десятки, а то й сотні мешканців Свалявщини беруть участь у промислових переміщеннях між різними населеними пунктами і тереторіями.

Чисельно переважають внутрішньорайонні міграційні потоки, а серед них – міграції людей із сіл і приміської зони до Сваляви на роботу.

На внутрішньодержавному рівні безповоротний міграційний обмін здійснюється в основному з сусідніми (Лювівською, Івано-Франківською) рідше Чернівецькою областями. Міжнародні міграції звязують Свалявщину із державами-сусідами: Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, а в останні 5-7 років із Італією, Португалією з бувшими країнами СРСР (найбільше з Росією). У більшості випадків міграції в післявоєнний період здійснювалися з економічних чи сімейно-побутових причин, а серед міждержавних міграцій певне значення мали також етнонаціональні та політичні мотиви (виїзд осіб угорської, німецької, чеської національностей, в”їзд росіян, повернення на Батьківщину українців зі східної діаспори).

Дуже поширена серед мешканців Свалявщини тимчасова міграція на заробітки, причинами якої є недостатній розвиток економічної бази, мала забезпеченість орними землями.

Крім того жителі Свалявщини є здебільшого вмілими будівельниками, столярами, слюсарами, спеціалістами з харчової промисловості та лісового господарства. Георгафія місць їх сезонної праці дуже широка: від сільськогосподарських підприємств і будівельних організації Пд.-Сх. областей України та країн Балтики до лісопромислів Європейської Півночі та нафто-і газопромислів Західного Сибіру в Росії. Зростає щорічно число мешканців Свалявщини, що здійснюють тимчасові трудові міграції до країн Центральної і Західної Європи.


  1. ^ Статево-вікова структура. Трудові ресурси.


Важливу роль у формуванні демографічної ситуації на Свалявщині відіграє статево-вікова структура населення, яка відображає співвідношення чоловіків та жінок, та осіб різних вікових груп.

В цілому районі жінок більше як чоловіків на 2038 чол. їх частка в загальній чисельності населення складає 51,8%. Жіноче населення кількісно поступається чоловічому лише в молодих вікових групах ( на кожні 100 дівчаток народжується 107 хлопчиків), в середніх же, а особливо в старших воно відчутно переважає. Ця ситуація подібна до загальної в Україні і пояснюється загальними демографічними тенденціями, які характерні для індустріальних країн: нижча тривалість життя і велика смертність у чоловіків ( на 100 померлих жінок в районі припадає 119 чоловіків). Певний вплив на статево-вікову структуру мають наслідки Другої світової війни, однак із плином часу він послаблюється.

Статева структура населення Свалявщини найближча до ідеальної ( на 100 жінок населення припадає 935 чоловіків, а в Україні в цілому 868). Більшість чоловіків і жінок району мешкає в сільській місцевості. Жіноче населення чисельно переважає над чоловічим як у самій Сваляві ( 8962 жінок і 8183 чоловіків) так і по цілому району (28753 жінки і 26715 чоловіків). За віком населення поділяють на три основні групи:

  1. гр. Молоде працездатного віку ( діти і підлітки від 0 до 15 років)

  2. гр. Працездатне ( жінки у віці 16-54 р. чоловіки у віці 16-59 р.).

  3. гр. Старе працездатного.

Розподіл населення Свалявщини за основними віковими групами:

  • Діти – 15,9 тис. осіб (=28,7%).

  • Населення працездатного віку – 313 тис. осіб (=56,5%)

  • Населення старше працездатного віку – 8,2 тис. осіб (=14,8%).


С
товбчасті діаграми населення Свалявщини трьох вікових груп.


Як видно із стовбчастих діаграм найбільше в районі осіб працездатного віку їх частка (56,5%) близька до загальноукраїнського показника (55,6%). Натомість на Свалявщині підвищений відсоток дітей і підлітків (28,7%), проти загальноукраїнського (22,3%) і понижений – пенсіонерів (14,8%) проти (22,1%) по Україні. Однак тенденції “старіння” населення, яке характерне для України в цілому, починають активно проявлятись і на Свалявщині. Середній вік населення в районі – 35,3 роки. Середній вік чоловічого населення – 33,8 роки, а жіночого – 36,8роки.

Населення працездатного віку ( крім інвалідів І і ІІ груп) становить основу трудових ресурсів, до яких належать також підлітки і пенсіонери, зайняті в суспільному виробництві. Більшість трудових ресурсів ( 65% в 2001р) була зайнята в галузях матеріального виробництва, решта (45%) – в невиробничій сфері. Близько 80% усіх зайнятих працювало на підприємствах та організаціях колективної та акціонерної форм власності, однак частка їх в останні 3-5 років понижується. Натомість зростає відсоток зайнятих в особистому підсобному господарстві та нових формах господарювання.

Незважаючи на значні соціально – економічні перетворення за часів незалежності України, кількість робочих місці на Свалявщині завжди відставала від сумарного числа трудових ресурсів. Останнім часом ситуація ускладнилась внаслідок різкого падіння виробництва на державних підприємствах, що призвело до скорочення робочих місць і звільнення працівників. Станом на 1 січня 2006р. статус безробітнього мають 1206 осіб Свалявщини, які перебувають на обліку в центрі зайнятості.

В останні 2-3 роки організовуються промислові виробництва на базі виробничих потужностей, що в попередні роки невикористовувались. Зокрема, на викуплених виробничих потужностях ДП заводу “Електрон” запрацювало товариство “Форшнер Україна” яке виготовляє електричні джгути до автомобілів ( 60 нових робочих місць).

На базі колишнього лісокомбінату налагоджено сучасне деревообробне виробництво ТОВ “Норд-Ест” (169 робочих місць). Підприємство закупило обладнання для виготовлення паркету. Так, на базі виробничих приміщень ЗАТ фірма “Свалява ЛХК” створено товаривство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємсто “Грифсканд” Свалява”, виробництво деревного вугілля ( 120 робочих місць).

Крім того, запроваджується виробництво нового виду продукції Євробус на ТОВ “Крок”. Розвивається на Свалявщині й легка промисловість з допомогою інвесторів створено Свалявську швейну фабрику “3-Моде”, на якій трудиться 70 чоловік. В селі Березники відкрита нова швейна фабрика ТОВ С.К.

Ось далеко неповний перелік зайнятості трудових ресурсів Свалявщини на сучасних підприємствах. Зауважу, що масовим стало явище так званого прихованого безробіття – вимушені відпустки працівників на тривалий час за власний рахунок.

Для пом”якшення ситуації, що склалася на Свалявщині створена служба зайнятості, яка успішно працює понад 10 років. Вона помагає населенню в пошуках роботи чи перекваліфікації. Розв”язанню проблеми зайнятості сприятиме і створення нових об”єктів різних форм власності в сфері послуг, промисловості тощо. Крім цього, вагоме значення й надалі відіграватиме сезонна міграція робочої сили в інші регіони і країни.


^ 5. Наука та освіта.


У Сваляві працює технічний коледж, який готує спеціалістів для харчової та переробної промисловості. При коледжі відкрито заочний факультет Українського державного університету харчових технологій та екстернат Національного університету “Львівська політехніка”. А в 2003 році відкрито Навчально-консультаційний центр Тернопільської академії народного господарства.

Всього у Свалявському технічному коледжі навчається понад тисяча студентів. 530 учнів оволодівають робітничими професіями у професійно-технічному училищі №9. Близько восьми тисяч здобувають середню освіту і понад тисяча дітей виховуються у дошкільних закладах. ( В районі – 34 загальноосвітні школи, 26 дошкільних закладів та два комплекси типу “школа-дитячий садок”). На базі гімназії працює філія “Верховинська” Закарпатського – територіального відділення МАН України з секціями математики, фізики, біології, медицини, історії України, української мови, іноземних мов, географічного краєзнавства. Члени МАН є переможцями районних, обласних та всеукраїнських етапів захисту науково-дослідницьких робіт. Неабияке значення для розвитку дітей та молоді Свалявщини мають місцеві позашкільні установи. На базі будинку школяра діють різноманітні гуртки: “Умілі руки”, радіоспортивний, авіомодельний, туристичний, танцювальний, вокально-хоровий, екологічний, гурток технічного моделювання, декоративно-прикладного мистецтва, в”язання та аплікації. Окремої уваги заслуговує ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа).

Навчально виховний процес у районі забезпечують понад тисяча педагогів з них четверо - заслужені вчителі України, чотири вихователі методисти, 150 старших вчителів, майже 40 вчителів методистів. Традиційним в школах району стало проведення свят, конкурсів, ранків, виставок: “Прощай, Букварику”, “Золота осінь”, “Надійшла весна прекрасна”, “Дари осені”, “Новорічний ранок”, “Паняночка – Україночка”, “День Валентина” та інші.


6. Культура.


У Свалявському районі діють 56 установ культури та мистецтв. З них – 26 клубних, 27 – бібліотечних, 3 – дитячі школи мистецтв та історично-краєзнавчий музей.

При закладах культури працюють різні за жанрами та видами гуртки художньої самодіяльності, любительські об”єднання, клуби за інтересами. Десять колективів носять звання народних ( Самодіяльний народний хор імені М.Чайковського, Самодіяльний хор ветеранів війни та праці, Самодіяльний народний театр, Самодіяльний народний духовий оркестр “Гелікон”, Естрадний народний оркестр, Фолькльорний народний самодіяльний колектив “Свалявські музики”, Народний вокальний ансамбль клубних працівників “Чарівниця”, Самодіяльна народна бригада “Голубинська борона”, Самодіяльний фолькльорний колектив “Гутніцькі вечірки”, Самодіяльний народний літературно-пісенний ансамбль “Берегиня” бібліотечних працівників району). Всі вони беруть участь в районних, обласних святах, оглядах-конкурсах, фестивалях, виступають в санаторіях Свалявського й Мукачівського районів.

Часто в місті й селах відбуваються літературні вечори, вікторини, вечори поезії, а в районних бібліотеках літературні години, виставки-прем”єри, виставки-роздуми. Всього на Свалявщині 25 сільських, центральна районна та дитяча районна бібліотеки.

Однією із складових народного мистецтва на Свалявщині є образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. При районному центрі культури і дозвілля працює осередок народних художніх ремесел “Пролісок”, члени якого постійно виставляють свої роботи на всіх масових заходах району, оглядах – конкурсах, фестивалях області. Працює постійно діюча виставка-продаж картин самодіяльних майстрів району. Готується до друку збірка про майстрів образотворчого й народного декоративно-вжиткового мистецтва.

Робота шкіл естетичного виховання спрямована на виявлення та реалізацію творчих здібностей обдарованих дітей. У районні працюють три дитячі школи мистецтв: у селі Поляна, Керицьки та м.Сваляві. Різні за жанрами учнівські та викладацькі колективи художньої самодіяльності працюють при школах району.

Важливу просвітницьку роботу серед свалявців та гостей міста проводить місцевий історичний музей, серед розділів якого – “Відродження церков та релігійних обрядів на Свалявщині”, “Сучасна символіка та почесні громадяни Сваляви”, “Свалява в середині ХХ ст.”, “Народний побут та одяг на Свалявщині початку ХХ ст.”. Всього в музеї понад 600 експонатів, розроблено програму збереження та поповнення музейних фондів, для відвідувачів постійно проводяться екскурсії.

У місцях компактного проживання Словаків в с.Р.Гута працює осередок Словацької національної общини “Матіца словенска”. А в райцентрі та с.Драчино створено общину німців. Тут діє осередок “Німецька громада”. Самодіяльні колективи національних меншин беруть активну участь в житті району: виступають на святах, концертах, фестивалях.

На території Свалявщини знаходиться Михайлівська православна церква пам”ятка дерев”яної культової архітектури ХVI-XVIII ст.. вона служить храмом для молитви, використовується в туристичних цілях, як історична пам”ятка.

А ще прославилася Свалявщина видатними людьми, науковцями, істориками, просвітителями, фольклористами. На будинку міської ради відкрито галерею визначних діячів: О.Духновичу, І.Сільваю, А.Карабелешу, Г.Макаровичу, Ю.Жадковичу, М.Чайковському та Ю.Венеліну-Гуці.


^ 7. Національний склад.


Свалявщина має багатоетнічний склад населення, що зв”язано з пограничним поневоленням Закарпаття, адміністративною одиницею якого є наш район. Історичний розвиток краю також мав вплив на етнічний склад населення. За даними перепису 2001р. в районі проживають представники більш як 14 національностей.

Українці є найчисельнішим етносом у районі, їх частка в 2001р. становила 95%. Найбільш багаточисленішим серед національних меншин є:

  • росіяни – 3%;

  • угорці – 0,7%;

  • словаки – 0,7%;

  • цигани – 0,3%;

  • німці – 0,2%;




Похожие:

Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРеферат на тему: Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси Мінеральні ресурси
...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРеферат на тему: Кількість населення Землі, його природний та механічний рух
Етнографія вивчає побутові та культурні особливості життя народів. Географія населення вивчає особливості розміщення населення та...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconСоціальний захист населення, як складова соціальної політики держави
Явецька І. Д. Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави (на прикладі роботи управління праці та соціального...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРозпорядження смт. Великий Бурлук від 27 липня 2011 року №237 Про затвердження Положення про управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації
Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРозпорядження великий Бурлук від 24 лютого 2012 року №55 Про підсумки роботи управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації у 2011 році
Великобурлуцької районної державної адміністрації в 2011 році, з метою забезпечення підтримки належного життєвого рівня широких верств...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРозпорядження смт. Великий Бурлук від 28 лютого 2011 року №50 Про підсумки роботи управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації в 2010 році
Великобурлуцької районної державної адміністрації в 2010 році, з метою забезпечення підтримки належного життєвого рівня широких верств...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРозпорядження смт. Великий Бурлук від 23 березня 2011 року №95 Про захист населення від інфекційних хвороб На виконання вимог Законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,
«Про затвердження Порядку проведення заходів, необхідних, для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку», на підставі...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРеферат на тему: Розміщення населення
Понад 2/3 його сконцент­ровано на 8 суходолу, близько 85 проживає в східній півкулі, 60 — в помірному поясі північної півкулі, більш...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРеферат на тему: Економіко-географічна характеристика Казахстану Площа 2 717,3 тис км Населення -17 млн чоловік. Столиця Астана
Казахстан одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території...
Населення І трудові ресурси Свалявщини iconРозпорядження смт. Великий Бурлук від 21 вересня 2011 року №302 Про затвердження Програми розвитку сфери побутового обслуговування населення Великобурлуцького району на 2011-2015 роки
«Про затвердження Концепції розвитку сфери побутового обслуговування населення області на 2011-2015 роки та Перспективного плану...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы