Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В icon

Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В



НазваниеУроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В
Дата конвертации24.10.2012
Размер83.26 Kb.
ТипУрок
источник



Тема уроку


«Утворення Київської Русі. Перші князі».


ПІДГОТУВАЛА

Вчитель історії та правознавства

Сасівської ЗОШ І-ІІ ступенів

СТАСИК М.В.


Мета: Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання учнів з теми. Розвивати вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками. Виховувати культуру спілкування, повагу до нашої історії.

Тип проекту: дослідницький.

Педагогічні технології: комп’ютер, проектор, екран, програми для створення мультимедійної презентації (Microsoft Powert Point), текстовий редактор (Microsoft Word), мапи “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, портрети князів.

Завдання проекту:

1. Набути знання про перших князів Русі

2. Навчитися самостійному пошуку та аналізу матеріалу

3. Узагальнити набуті на уроці знання

4. Навчитися працювати з історичною картою.

План:

1. Утворення Київської Русі.

2. Князювання Олега.

3. Ігор та Ольга. Початок формування державного апарату.

4. Князь-воїн — Святослав.

Хід уроку.



І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Cловесний лабіринт.

АДТИВЕРЦІПЧПОЛЯНИКОДСЛОВЕНИТІК

ДОДЕРЕВЛЯНИКАРНССІВЕРЯНИХСУЛИЧІ

ЖДОРКФСШРАДИМИЧІОУТКРИВИЧІІЯЧЦО

АРКДРЕГОВИЧІОГСВЯТИЧІВДУЛІБИР

ДЛКРДСТСИМХОРВАТИЮРЗФТПИМОКУХ

^ III. Хід уроку:

Слово вчителя: Вчитель знайомить учнів з темою та епіграфом уроку. Пояснює учням що урок буде проходити у вигляді презентації.


^ Ки́ївська Русь (старосл. Рѹсь, грец. Ρωσία (Росія); ІX століття — 1240) — середньовічна монархічна держава династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних джерелах її називали Русь або Руська земля. Термін «Київська Русь» впровадив до наукового обігу Микола Михайлович Карамзін.

За літописним переказом князь Кий разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю заснував Київ — майбутню столицю східнослов'янської держави та сучасної України. У середньовічних джерелах Київську Русь називали Руссю або Руською землею. Давньоруська держава постала внаслідок об’єднання розрізнених східнослов'янських племен у племінні союзи та племінні княжіння навколо території Середньої Наддніпрянщини (Русі у вузькому або етнічному значенні) та Великого Новгорода.


У Києві та на прилеглих землях – у Київському князівстві – з моменту його заснування тримали владу нащадки Кия, князі. Писемних свідчень про ті давні часи майже не збереглося. У літописах є згадки імен - Дір та Аскольд. Більше відомостей зберіглось про Аскольда.


Аско́льд (в Ніконовському літописі — Осколд) — напівлегендарний київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу можливо перед 860, загинув у 882 році.


Він отримав славу завдяки здійсненню воєнних походві проти тогочасної могутньої держави. Візантія мала столицю – Константинополь (у русичів те місто звалося Царгородом), землі її ширилися по чорноморському південному узбережжі. Візантія і Русь мали багато зв'язків, насамперед торговельних. Вони налагоджувалися завдяки сполученню Русі з віддаленими державами по Дніпру. З півночі на південь простягався по Дніпру найбільший торгівельний шлях. Іноземні купці повинні були шанобливо ставитися на київських володарів, підтримувати з ними дружні зв′зки. Аскольд був перший, хто уклав з Візантією угоду, що була дуже вигідною для Русі. Як зазначено у літописі, з тих пір Руська земля стала відомою у світі. Візантія і Руська держава були поєднані також культурними зв'язками. Із земель Візантії прийшло на українську землю християнство. Завдяки князю Аскольду Візантія визнала Руську державу. Він бувза релігією не язичником, а християнином, тому поширював цю віру серед русичів (тоді були поширені язичницькі вірування).

В князівському оточенні не було єдності, яка була дуже потрібна у зв′язку із введенням нової релігії. Деякі з воєначальників-язичників, впливові люди з дружини Аскольда здійснили заколот проти князя, наслідком якого стало захоплення 882 року влади у Києві князем Олегом.


^ Олег Віщий напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу не пізніше 882, загинув між 912 і 922 роками. Відомості про Олега у більшості є легендарними, а не історично достовірними. Залишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів. З літописів відомо, що у 882 р. Олег силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці міста були головними на торговельному шляху з "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він намагався поширити свою владу на сусідні племена: сіверян, древлян, уличів, тіверців, кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на ці території (тобто право на збір данини), він увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали мати сильного противника на своїх кордонах і втрачати джерело надходження невільників і прибутків від транзитної торгівлі. Війна Олега з хозарами скінчилась тим, що він погромив їхні порти на Каспії. З метою закріпитись у Києві і домогтись міжнародного визнання, він здійснив походи на Константинополь (907, 911 pp.) і уклав вигідні торговельні угоди.


Ігор Рюрикович , (912— † 945) — Великий Князь Київський (913-945). За деякими даними – основоположник київської династії князів (що їх пізніше назвали Рюриковичами). Після смерті Олега київський престол перейшов до сина Рюрика Ігоря, який народився 875 р. У 903 р. Ігор одружується на псковитянці Ользі. Як і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії (941, 944 pp.) змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя зібрати подвійну данину.


^ Ольга (хрещене ім'я Олена; †11 липня 969, нов. ст. — †24 липня 969) — дружина князя Ігоря, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним. Ставши на престол по смерті свого чоловіка Ігоря, Ольга виявилась гнучким розумним політиком. Помстившись древлянам (Ольга наказала спалити їхнє місто Іскоростень) і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела реформи, спрямовані на запобігання таких конфліктів у майбутньому. Княгиня Ольга впорядкувала систему збирання данини (створювались спеціальні укріплені пункти (становища), на яких представники княгині приймали данину за визначеними розмірами — "уроками"). Тим самим вона заклала основи у створенні державного апарату. У ключових містах держави влаштовувались спеціальні опорні пункти, де зосеред-жувалась адміністративна і судова влада княгині. На відміну від своїх попередників, княгиня Ольга зовнішньо-політичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами. Так, у 957 р. уперше в історії Київської Русі відбувся офіційний візит — княгині Ольги - до столиці Візантійської імперії Константино-поля. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний у творі "Про церемонії" дав опис цього візиту. У Царгороді (Константино -полі) Ольга прийняла хрещення, ймовірно, вдруге. Ця подія мала не тільки церковну вагу, а й політичну.


^ Великий Князь Київський Святослав Ігорович
(*бл. 935 — †березень 972)
— Великий князь київський (княжив з 945, самостійно з 964 по 972 рр.). Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику. У 964 р. на чолі держави стає Святослав, який насамперед був князем-воїном. Майже все своє коротке правління він провів у постійних походах і війнах. Головним своїм завданням Святослав вбачав знищення Хозарського каганату, який здійснював набіги на слов'янські племена і контролював важливі торговельні шляхи по Волзі, Дону, на Кавказі. У 964р. Святослав розпочав свій похід на Схід, в результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких булгар, розгромлено Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно -східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги. Починаючи з 968 p., Святослав основну увагу зосередив на Балканах, де велась гостра боротьба між Візантією і могутнім Болгарським царством. У цій війні він виступив на боці Візантії. Його похід у Болгарію був успішним. Святославу вдалося заволодіти багатими


придунайськими землями. Зрозумівши їх вигідне розташування, він намагається перенести туди центр своєї держави. Загроза печенігів змушує тимчасово його повернутися до Києва, але, відвернувши її, він знову повертається до Болгарії. Поява нового агресивного сусіда на своїх кордонах не влаштовувала Візантію. Імператор Цимісхій розпочинає війну зі Святославом і примушує його відмовитися від своїх планів влаштуватись на Дунаї. При поверненні з важкого походу на Святослава біля дніпровських порогів напали печеніги і вбили його.


^ Робота з картою (завдання на мультимедійній карті).


Ключові дати:


  • 882 р. - створення Київської Русі




  • 907, 911 р. - походи Олега на Константинополь




  • 941, 944 р. - походи Ігоря на Константинопол




  • 957 р. — хрещення княгині Ольги




  • 966 р. - знищення Хозарського каганату

Розв’язок історичних задач.


Тестові завдання:


  • 1. Князь Святослав воював із: 2. Ольга спалила столицю древлян:

  • а) гунами ; а) Новгород;

  • б) половцями; б) Іскоростень;

  • в) печенігами. в) Олешня.




  • 3. Розташуйте в хронологічному 4. Ольга за часів свого князювання

  • порядку правління князів : а) побудувала нові міста ;

  • а) Ольга ; б) прийняла християнство;

  • б) Аскольд ; в) розгромила хозар;

  • в) Святослав ; г) встановила дипломатичні

  • г) Олег; відносини з Францією;

  • д) Ігор. д) установила норми данини.




  • 5. У битві з печенігами 6. Кому належить фраза“ Йду на ви! “ :

загинув князь :

а) Ігор ; а) Олегу ;

  • б) Святослав ; б) Аскольду ;

  • в) Олег. в) Святославу.


Перевірте свої знання:


1. Про яких князів Київської Русі ви довідалися?

2. Розкажіть про княгиню Ольгу.


3. Хто був видатним воїном? Які походи цей князь здійснював?


ІІІ. Підведення підсумків. Оцінення учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання.


1. Прочитати § 1-6

2. Вивчити записи у зошиті.








Похожие:

Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconМакаренко Анатолій Олексійович, учитель історії Ятранівської зош І-ІІІ ступенів Виникнення та розквіт Київської Русі Розробка урок
Впровадження інноваційних технологій, пошук ефективних форм і методів виховання
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconРозробка тезового матеріалу на тему: «Більшовицька модернізація Радянської України (1921-1939)»
Упорядник: Мусійчук С. В. вчитель історії Квіт невської зош І –ііі ступенів Білогірського району
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconПротокол № Рецензенти: Токар А. О. вчитель німецької мови, вища категорія, старший вчитель. Якимчук Л. В. вчитель інформатики, вища категорія
Упорядник: Годунко Л. Ф. вчитель англійської мови Квітневської зош І-ІІІ ступенів
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconКонспект уроку «виготовлення ляльки масляної» Підготувала Вчитель трудового навчання дзш І-ІІІ ступенів №149 Козлова Олена Михайлівна мета
«Народна лялька Масляна», ілюстрації, клаптики тканини, нитки, вата, практично виготовлені обрядові ляльки
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconРеферат на тему: " Художня культура Київської Русі"
Окрім слов’янських традицій, творчість давньоруських митців зазнала значного впливу культур сусідніх народів, зокрема провідної християнської...
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconНосівська зош І-ІІІ ступенів №1 Відкритий урок з природознавства в 4-в класі підготувала І провела вчитель початкових класів Хілобок Н. М
України як джерело нових знань, правильно працювати з картою; розвивати вміння логічно мислити, стисло висловлювати власні думки,...
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconЗ історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів
Кульчицький С. В., заступник директора Інституту історії України нан україни, доктор історичних наук, професор; Лебедєва Ю. Г., вчитель...
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconУточнена суть тіньової економічної діяльності як економічної категорії
Ружанський Тарас Анатолійович; Хмельницьке територіальне відділення ман; Шепетівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів...
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconКонспект інтегрованого уроку (українська мова й основи здоров’я) у 4 класі Автор: вчитель-методист Донецької зош №97 Федорченко Т. А. Тема уроку
Тема уроку. Закріплення знань, умінь І навичок з теми “Іменник”. Складові здорового способу життя
Уроку «Утворення Київської Русі. Перші князі». Підготувала вчитель історії та правознавства Сасівської зош І-ІІ ступенів стасик м. В iconДля досягнення поставленої мети в роботі потрібно було вирішити такі завдання
Олексій Сергійович; Хмельницьке територіальне відділення ман; Шепетівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы