Микола вороний євшан-зілля icon

Микола вороний євшан-зілля



НазваниеМикола вороний євшан-зілля
Дата конвертации25.10.2012
Размер38.12 Kb.
ТипДокументы
источник

МИКОЛА ВОРОНИЙ
ЄВШАН-ЗІЛЛЯ

        (поема)


                     Да лучее єсть на своей земли

                                                  костю лечи,

                       ине ли на чюже славну быти.

                 (Літопис, за Іпaтcьким списком)

В давніх літописах наших

Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші почування.

Не блищить воно красою

Слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв

Та їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування.

І воно живить надію,

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали...

               * * *


Жив у Києві в неволі

Ханський син, малий хлопчина,

Половецького б то хана

Найулюблена дитина.

Мономах, князь Володимир,

Взяв його під час походу

З ясирем в полон і потім

При собі лишив за вроду.

Оточив його почотом

І розкошами догідно -

І жилось тому хлоп'яті

І безпечно, і вигідно.

Час минав, і став помалу

Рідний степ він забувати,

Край чужий, чужі звичаї

Як за рідні уважати.

Та не так жилося хану

Без коханої дитини.

Тяжко віку доживати

Під вагою самотини.

Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче, бідний, та зітхає,

Сну не знають його очі.

Ні від кого він не має

Ні утіхи, ні поради.

Світ увесь йому здається

Без краси і без принади.

Кличе він гудця до себе

І таку держить промову,

Що мов кров'ю з його серця

Слово точиться по слову:

«Слухай, старче, ти шугаєш

Ясним соколам у хмарах,

Сірим вовком в полі скачеш,

Розумієшся на чарах.

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом, піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Ти піди у землю Руську -

Ворогів наших країну, -

Відшукай там мого сина,

Мою любую дитину.

Розкажи, як побиваюсь

Я за ним і дні, і ночі,

Як давно вже виглядають

Його звідтіль мої очі.

Заспівай ти йому пісню

Нашу рідну, половецьку,

Про життя привільне наше,

Нашу вдачу молодецьку.

А як все те не поможе,

Дай йому євшану-зілля,

Щоб, понюхавши, згадав він

Степу вільного привілля».

І пішов гудець в дорогу.

Йде він три дні і три ночі,

На четвертий день приходить

В місто Київ опівночі.

Крадькома пройшов, мов злодій,

Він до сина свого пана

І почав казати стиха

Мову зрадженого хана.

Улещає, намовляє...

Та слова його хлопчину

Не вражають, бо забув вже

Він і батька, і родину.

І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня -

Пісня вільного народу.

Про славетнії події -

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи -

Ті походи молодецькі!

Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли-стогнали струни

І той спів гудця-сіроми!

Але ось вже затихає

Бренькіт дужий акордовий -

І намісто його чути

Спів народний, колисковий.

То гудець співає тихо

Пісню тую, що співала

Мати синові своєму,

Як маленьким колисала.

Наче лагідна молитва,

Журно пісня та лунає.

Ось її акорд останній

В пітьмі ночі потопає...

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний, дужий,

Не вразив юнацьке серце, -

Він сидить німий, байдужий.

І схилилася стареча

Голова гудця на груди

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже не буде!..

Але ні! Ще є надія

Тут, на грудях в сповиточку!..

І тремтячими руками

Роздирає він сорочку.

І з грудей своїх знімає

Той євшан, чарівне зілля,

І понюхать юнакові

Подає оте бадилля.

Що ж це враз з юнаком сталось?

Твар поблідла у небоги,

Затремтів, очима блиснув

І зірвавсь на рівні ноги.

Рідний степ - широкий, вільний,

Пишнобарвний і квітчастий -

Раптом став перед очима,

З ним і батенько нещасний!..

Воля, воленька кохана!

Рідні шатра, рідні люди...

Все це разом промайнуло,

Стисло серце, сперло груди.

«Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!» -

Так він скрикнув, і в дорогу

В нічку темну та пригожу

Подались вони обоє,

Обминаючи сторожу.

Байраками та ярами

Неутомно проходжали -

В рідний степ, у край веселий

Простували, поспішали.

               * * *


Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Чи вони ж не відцурались,

Не забули тебе, неньку,

Чи сховали жаль до тебе

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі - гудці народні,

Що співали-віщували

Заповіти благородні,

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, -

Шлях у край свій повороту?!




Похожие:

Микола вороний євшан-зілля iconТема уроку – Микола Вороний (1871 – 1938). Легенда про євшан-зілля
Цикл уроків з теми «М. Вороний. Євшан-зілля» для учнів 6 класу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання за підручником Гуйваюк...
Микола вороний євшан-зілля iconВолохов Микола

Микола вороний євшан-зілля iconМикола Костомаров Соловейко

Микола вороний євшан-зілля iconУрок української мови у 5-в класі Вчитель
Усього й не назвеш. А знати, що довкіл нас росте не просто трава а лікувальне зілля, треба! Треба знати І пам’ятати про це, щоб по-справжньому...
Микола вороний євшан-зілля iconМикола Васильович Гоголь Вечір проти Івана Купала
Цю історію розказав нам дячок н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід
Микола вороний євшан-зілля iconСпециальные места для размещения агитационных печатных материалов по выборам Президента Российской Федерации и депутатов Асбестовской городской Думы шестого созыва
Муниципальное бюджетное учреждение культуры Дворец культуры “Вороний брод” посёлка Белокаменного Асбестовского городского округа
Микола вороний євшан-зілля iconПостійно діючий семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи
Петриченко Микола Анатолійович – відповідальний за роботу з новопризначеними заступниками директорів, заступник директора з нвр сквирської...
Микола вороний євшан-зілля iconОкруг №1 Количество избирателей – 6188 Адрес окружной избирательной комиссии по выборам депутатов Думы Асбестовского городского округа шестого созыва: город Асбест, улица Чапаева, 2
«Дворец культуры «Вороний брод» поселка Белокаменного Асбестовского городского округа
Микола вороний євшан-зілля iconРозпорядження голови районної державної адміністрації від 08. 10. 2012 №312 персональний склад комісії з питань врегулювання земельних відносин єсіпов микола Федорович
Головний спеціаліст відділу рослинництва управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, секретар комісії
Микола вороний євшан-зілля iconРозпорядження голови районної державної адміністрації 04. 09. 2012року №271 персональний склад робочої групи з перегляду регуляторних актів єсіпов микола Федорович
Головний спеціаліст юридичного відділу апарату районної державної адміністрації; секретар робочої групи
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы