Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми icon

Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми



НазваниеОбласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми
Дата конвертации16.09.2012
Размер214.49 Kb.
ТипОбґрунтування
источник

Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної

та науково-дослідної діяльності


Обґрунтування проблеми. Народження нової педагогічної свідомості і нових навчальних технологій відбулося під впливом ряду історичних і соціальних змін. Особливості сучасної економічної і соціокультурної системи вимагають постійної зміни і відновлення характеру спрямованості освітньої та професійної підготовки. Передбачаються докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, є потреба у розвитку творчої ініціативи педагогів у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання.

Умови розвитку сучасного суспільства вимагають об'єднання наукових досліджень і технологічних розробок на їхній базі з практичною реалізацією наукових ідей, створення єдиних безупинних науково-практичних циклів і комплексів. Наступає новий етап зв'язку науки та практики. Він полягає в тому, щоб залучити вчителів до науково-дослідної діяльності, познайомити їх із технологією дослідження та навчити самостійно вирішувати науковим способом поточні шкільні проблеми.

Досвід багатьох, особливо альтернативних, шкіл переконливо доводить, що виживають лише ті з них, котрі оволоділи дослідними законами та вміннями, та які проводять проблемні дослідження, що спрямовані на вирішення завдань педагогічної практики.

Методологія та технологія дослідної діяльності сильно просунулася вперед, перетворилась у самостійну галузь знання та стала реальним засобом управління таким складним організмом, як школа. З’явилась велика кількість інноваційних програм, авторських технологій і шкіл, альтернативних підручників. Поступово створюються організаційно-педагогічні умови, які узаконюють педагогічну творчість і спрямовують її на зв'язок педагогічної науки з практикою закладів освіти.

Згідно Закону України "Про освіту", Національної доктрини розвитку освіти в Україні значно поширилось поле вибору варіантів педагогічної діяльності. Зростання творчості підняло попит на педагогічну науку.

Зазнали зміни і структури внутрішньо-шкільного та позашкільного управління. В освіту прийшла теорія та практика ринкового менеджменту, з’явились психологи, соціологи, завідувачі методичними кабінетами, заступники директорів шкіл із науково-методичної роботи, навіть наукові консультанти з числа професійних учених-дослідників.

Це змінило інфраструктуру шкільної діяльності: збільшило прогнозуючу та діагностичну складові, тобто те, що зовсім недавно відносилось тільки до наукових функцій.

Школи включились у державну систему атестації педагогічних кадрів. Розпочалась розробка її програм, які базувались на знаннях науки та науковому усвідомленні своєї роботи кожним педагогом.

В Україні діє система ліцензування, акредитації та атестації закладів освіти. Це вимагає наукового проектування діяльності керівників цих закладів, розроблення концепцій, програм розвитку, освітніх програм, моніторингових служб.

Директори шкіл повинні вибирати теоретико-методологічні та технологічні засади управління як фактор самовизначення.

Школам запропоновано велику кількість управлінських технологій, що базувались на оцінці якості та дослідному підході.

У школах почали формуватися свої наукові кадри з числа директорів, їхніх заступників і вчителів. Захистивши дисертацію, ці науковці закладали основи нової системи професійного зростання педагога у середині самої школи, не входячи в інші структури.

У такому середовищі вчитель дійсно може професійно рости, змінювати свій педагогічний статус і оплату праці, не порушуючи структуру школи. При цьому, вчений став зв’язковою ланкою з науковими центрами та в значній мірі вплинув на зміни в стосунках школи з наукою.

У Національній доктрині розвитку освіти України було закладено концептуальні ідеї про участь педагогічних працівників у науковій діяльності та інтеграції наукових досліджень з освітнім процесом.

Диференціація послуг науки для школи.

Наука забезпечує:

  • обґрунтування, пояснення та перевірку на ефективність педагогічних ідей, які народжуються в школі;

  • прогнозування розвитку школи, її структур та спрямувань діяльності;

  • незалежну експертизу якості освіти, яку дає школа дітям;

  • створення моніторингу динаміки розвитку школи, дошкільного колективу;

  • інформування педагогічного колективу та сім’ї про результати психолого-педагогічних досліджень;

  • впровадження інновацій у педагогічний процес школи;

  • підвищення кваліфікації педагогів у сфері методологій та технологій дослідної діяльності;

  • розроблення пакетів документів щодо відкриття експериментального майданчика у закладі освіти та наукове керівництво ним;

  • проведення локальних досліджень конкретних проблем закладу освіти;

  • консультування з проблемних питань дошкільного навчального закладу та школи.

На даний момент наукова цінність дослідницької роботи вчителів шкіл відносно невелика. За даними наших досліджень, тільки 10,3% вчителів області мають високий, теоретико-методологічний рівень дослідження, 22,7% - методичний, 42,5% - технологічний.

Тим часом, сучасна школа стоїть на порозі глобальних змін, що охоплюють весь широкий спектр педагогічних проблем, і насамперед - професійну діяльність сучасного викладача-дослідника. Дослідження чинників спрямованості педагогічної діяльності на науково-дослідне навчання, проведене в навчальних закладах області (1200 респондентів), дозволяє констатувати, що:

  • 60% педагогів вважає, що науково-дослідна діяльність дозволяє актуалізувати самореалізацію і творчий розвиток особистості вчителя;

  • 12% – зв'язують дослідження з можливістю підвищення статусу навчального закладу;

  • 28% – із професійно-кваліфікаційним ростом учителя-дослідника;

  • 4% – із можливістю одержати якісно нове знання.

Серед труднощів, із якими стикається вчитель при організації науково-дослідної діяльності, педагоги назвали наступні:

  • слабке володіння методологією наукового дослідження, недолік методичної, наукової, психолого-педагогічної, спеціальної літератури (62,5%);

  • велика завантаженість учителів, відсутність часу (41%);

  • перевага в традиційному навчанні репродуктивних методів, що вступають у протиріччя з дослідницькими методами (6,5%).

Були виявлені наступні чинники, що сприяють науково-дослідній діяльності:

  • підвищення власного професійного рівня дослідницьких умінь і навичок (59%);

  • створення в навчальних закладах наукової школи як єдності науково-дослідної позиції, концептуальних підходів до розвитку творчості (9%);

  • удосконалювання педагогічних технологій розвитку наукової творчості учнів (32%).

Серед причин, що перешкоджають науковій роботі в освітньому процесі, були названі:

  • впевненість деяких педагогів, що наукова діяльність їм невластива;

  • наукообразність в освітньому процесі, тобто відірване від життя, схоластичне знання.


^ Розв’язання проблеми – у зміні педагогічної свідомості вчителя, формуванні у нього сучасної методологічної культури, дослідницької позиції у навчанні а вихованні

Концептуальні засади

Науково-дослідна робота – найбільш складний вид діяльності школи. За структурою, обсягом роботи та якістю вона дуже нагадує наукову діяльність. У цьому випадку школі необхідна якісна підготовка педагогічних кадрів і тісний зв'язок із вченими.

Сутність науково-дослідної діяльності міститься в створені та розробленні теоретичних засад і нових технологій, тобто в створенні нового наукового продукту, нового предмету педагогічної діяльності, який може бути науково розробленим і описаним. Така діяльність носить як методологічну, так і технологічну спрямованість.

Методологічне спрямування науково-дослідної діяльності пов'язане із самостійною розробкою закладом освіти нових педагогічних ідей, цілей, завдань, форм роботи, функцій, методів і принципів, закономірностей організації та проведення навчально-виховного процесу.

Це може бути розроблення концепції розвитку школи, моделей закладів освіти нового типу, моделей як способів організації життєдіяльності шкільного співтовариства авторських програм, методик тощо.

Розроблення теоретичних положень і технології певної проблеми зобов'язує дослідника оволодіти методами наукового дослідження: узагальненням, абстрагуванням, ідеалізацією, моделюванням, систематизацією, інтеграцією та іншими. У педагога повинні бути розвинені рефлексія, інтуїція, передбаченість, дослідницьке чуття.

^ Мета та завдання програми

Мета програми:

  • створення системи залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності;

  • забезпечення розвитку професійної компетентності педагогів.

Завдання програми:

  • вивчення стану справ щодо дослідницької та експериментальної роботи шкіл регіону;

  • формування у педагогічних працівників мотивації щодо експериментальної та науково-дослідної роботи;

  • розробка методичних рекомендацій щодо здійснення експериментальної та наукової роботи у навчальному закладі;

  • підготовка вчителів до здійснення дослідницької, експериментальної роботи;

  • забезпечення цілеспрямованого процесу експериментальних, проектних досліджень освітніх систем;

  • створення умов для компетентного, дієвого, ефективного управління процесами розвитку школи, її переводу на новий якісний рівень у здійсненні глибоких і системних інновацій;

  • концентрація та координація зусилля інноваційно налаштованих педагогів школи на пошук і реалізацію інноваційних ідей, організацію комплексних досліджень.

Принципи

Програма роботи облІППО щодо залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності будується на наступних принципах:

  • наукова концептуальна обгрунтованість;

  • стратегічна спрямованість;

  • позитивна прогностичність;

  • орієнтація на розвиток та саморозвиток;

  • пошукова, творча спрямованість;

  • методична оснащеність;

  • співробітництво;

  • адаптивність;

  • ресурсозбереження.

Методологічні засади програми

  • концептуальні засади чинного законодавства і закон України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрини розвитку освіти, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Державні освітні стандарти;

  • системний підхід;

  • особистісно орієнтований підхід;

  • технологічний підхід;

  • стратегічно-цільове планування;

  • моделювання.


Алгоритм залучення практичних працівників освіти

до експериментальної та науково-дослідної роботи




^ Механізм підготовки вчителя

до експериментальної, науково-дослідної діяльності


Основне призначення професійно-педагогічного освіти – навчити педагогів вирішувати творчі педагогічні завдання. Процес професійного становлення майбутнього вчителя повинен, по можливості, моделювати задану структуру експериментальної, науково-дослідної діяльності. В основу побудови концепції підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності були покладені системний, рефлексивно-діяльний і індивідуально-творчий підходи, що забезпечують побудову і функціонування цілісного процесу формування особистості вчителя.

З позицій системного підходу – усі ланки педагогічної освіти повинні максимально стимулювати прояв усіх компонентів експериментальної, науково-дослідної діяльності в їхній єдності.

Реалізація рефлексивно-діяльнісного підходу припускає розвиток здатності вчителя входити в активну дослідницьку позицію стосовно своєї діяльності і до себе, як її суб'єкта, з метою критичного аналізу, осмислення й оцінки її ефективності для розвитку особистості учня.

Індивідуально-творчий підхід виводить на особистісний рівень, що забезпечує виявлення і формування у вчителя творчої індивідуальності, розвиток у нього інноваційної свідомості, неповторної технології діяльності.

Процес підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності стане керованим, якщо буде задовольняти низці спеціально організованих умов:

  • наступність усіх етапів багаторівневої педагогічної освіти;

  • орієнтація навчання на узагальнену модель підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності;

  • психологічна діагностика готовності вчителя до даного виду діяльності;

  • формування в педагогів творчої активності і мотиваційно-цілісного ставлення до педагогічних досліджень;

  • взаємозв'язок методологічної, спеціальної, загальнопедагогічної, психологічної і методичної підготовки вчителя;

  • здійснення міжциклових і міждисциплінарних взаємодій, інтеграція знань у руслі загальних проблем наукових досліджень;

  • формування у педагогів експериментальної, науково-дослідної культури, сприйнятливості до нового;

  • забезпечення педагогічної практики у єдності з дослідницькою підготовкою;

  • вивчення і критеріальна оцінка динаміки освоєння експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя.

Етапи підготовки педагога до експериментальної, науково-дослідної діяльності.

Перший етап – розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування у педагогів здібності виявляти, формулювати, аналізувати і вирішувати творчі педагогічні завдання, а також розвиток загальної технології творчого пошуку: самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію, бачення проблеми в знайомій ситуації, нової функції об'єкта, визначення структури об'єкта, бачення альтернативи розв'язання або його способу, комбінування раніше засвоєних способів діяльності в новій ситуації виниклої проблеми, розвиток критичності мислення.

^ Другий етап – оволодіння основами методології наукового пізнання, педагогічного дослідження. Ознайомлення педагогів із соціальними і науковими передумовами виникнення експериментальної роботи, її основними поняттями, творча інтерпретація альтернативних підходів до організації школи, вивчення основних джерел розвитку альтернативної школи, ознайомлення з різними типами інноваційних навчальних закладів тощо.

^ Третій етап – освоєння технології експериментальної, науково-дослідної діяльності. Ознайомлення з методикою упорядкування авторської програми, етапами експериментальної роботи в школі, участь у створенні авторської програми, аналіз і прогноз подальшого розвитку нововведення, труднощі впровадження.

^ Четвертий етап – практична робота на експериментальному майданчику щодо впровадження нововведення в педагогічний процес, здійснення корекції, відслідкування результатів експерименту, самоаналіз професійної діяльності. На цьому етапі формується дослідницька позиція вчителя як система його поглядів і установок щодо нововведення.

Зв’язковою ланкою усіх етапів є самоосвіта.

^ Головним чинником експериментальної, науково-дослідної підготовки педагога є розвиток його індивідуального стилю діяльності.

Рефлексія в структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя

Необхідним компонентом у структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності є рефлексія, як пізнання й аналіз учителем явищ власної свідомості і діяльності (погляд на власну думку і дії з боку).

Рефлексія – це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, але і його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (зв'язані з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії - предметно-рефлексивні відношення.

Активізація рефлексивної позиції в експериментальній, науково-дослідній діяльності вчителя, безсумнівно, зв'язана з особистістю педагога, із його орієнтацією на саморозвиток. Джерелом цього процесу виступає система усвідомлених учителем протиріч у педагогічній діяльності, саме тому необхідно створювати у професійній діяльності такі ситуації, що актуалізували б рефлексивну позицію, формували позитивне самосприйняття, стимулювали процеси самоствердження.

Рефлексивна свідомість контролює процес побудови і перевірки тих або інших експериментів у школі, критично осмислює всі етапи діяльності. Є підстави припустити також, що науково-дослідна діяльність не завжди чітко усвідомлюється, принаймні, на етапі створення програм, цілей.

На наступному етапі рефлексивної діяльності вчитель аналізує себе, як суб’єкт, що корегує свою діяльність. Він здатний актуалізувати і формувати складні, адекватні розв'язуваній проблемі, шкали оцінювання; розуміти себе як людину, що вирішує педагогічні завдання, конструктивно ставиться до своєї діяльності. У результаті рефлексії на успішне виконання діяльності, учитель із розвиненою «Я-концепцією» відчуває задоволення, упевненість, почуття свободи і щастя. Такий педагог самоутверджується як особистість, тому що знає, що здатний перебороти перешкоди особистісного і духовного росту на шляху досягнення мети. Він інтегрується в педагогічному суспільстві, передає іншим свої «знахідки», відповідає за свою експериментальну діяльність перед дітьми, керівниками, самим собою.

Показники готовності педагога до експериментальної діяльності:

  • здатність до самоорганізації;

  • здатність до самоаналізу, рефлексії;

  • здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення;

  • прагнення до творчих досягнень;

  • здатність до оцінювальних суджень.

  • опанування методології творчої діяльності;

  • володіння методами педагогічних досліджень;

  • здатність акумулювати досвід творчої діяльності інших педагогів;

  • здатність до співпраці та взаємодопомоги.


Управління експериментальною

та науково-дослідною роботою педагогів шкіл

^ На рівні навчального закладу:

  1. Виявлення ступеню готовності (мотиваційної, психологічної, інтелектуальної, інформаційної, технологічної) педагогічних працівників до експерименту та наукової роботи.

  2. Широке розповсюдження у колективі цінностей розвитку школи у визначеному напрямку.

  3. Створення в школі сприятливої дослідницької, експериментальної, творчої атмосфери.

  4. Стимулювання участі в експериментальній, науковій роботі.

  5. Прогнозування результативності дослідно-експериментальної роботи вчителів, що займаються науковою, експериментальною роботою.

  6. Координація зусиль окремих інноваторів, дослідників чи груп, а також загальної спрямованості окремих ідей інноваційних проектів.

  7. Здійснення зворотного зв’язку, підтримка, допомога вчителям, що експериментують.

  8. Координація дій учителів школи, викладачів, що працюють за сумісництвом, співробітників науково-дослідних інститутів та створених у школі інтелектуальних функціональних служб, підрозділів (психологічної служби, кафедр тощо).

^ На рівні відділів освіти та методичних служб міста (району):

  1. Піклування про підвищення професійного рівня та кваліфікації педагогічних працівників, що експериментують.

  2. Здійснення контролю за роботою вчителів-дослідників, експериментаторів, якістю освіти учнів експериментальних класів, шкіл.

  3. Надання у разі необхідності методичної допомоги вчителям, що займаються науковою та експериментальною роботою.

  4. Матеріально-фінансове забезпечення експериментальної роботи: надання коштів для придбання науково-методичної літератури, на систематичні відрядження виконавців експерименту для консультування науковими керівниками і координаторами, для участі у конференціях, семінарах тощо.

  5. Забезпечення розповсюдження позитивного досвіду вчителів-дослідників, експериментаторів, сприяння ефективному використанню результатів їх творчих пошуків.

^ На рівні головного управління освіти, облІППО:

  1. Експертиза інноваційних та експериментальних проектів, програм, аналіз ходу їх реалізації, ефективності результатів у відповідності з цілями й завданнями, що стоять перед сучасною школою.

  2. Створення алгоритмів складання дослідницьких програм з урахуванням умов і можливостей школи, призначенням здійснюваного дослідження.

  3. Розробка відповідних спеціальних документів про порядок використання результатів досліджень, що є інтелектуальною власністю педагогів-дослідників.

  4. Розробка критеріїв оцінки дослідної, експериментальної, наукової діяльності педагогів.

  5. Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки педагога до здійснення наукової, дослідної, експериментальної діяльності.

Очікувані результати:

  • впроваджена система залучення педагогічних працівників до експериментальної, науково-дослідної роботи;

  • розроблено методичний супровід педагога щодо науково-дослідної роботи у навчальному закладі;

  • діє цілеспрямована, комплексна, керована система експериментальних досліджень освітніх систем;

  • зміцнені зв’язки у науковій діяльності інституту, методичних служб усіх рівнів та педагогів;

  • підвищується професійна компетентність педагогічних кадрів;

  • формується науковий педагогічний потенціал.

Основні напрямки відстеження ефективності Програми:

  • рівень педагогічних досліджень у навчальних закладах;

  • практична значущість експериментальної роботи вчителів;

  • вірогідність результатів експериментів;

  • рівень самореалізації педагогів;

  • узагальнення досвіду дослідницької діяльності у наукових статтях, навчальних посібниках, дисертаційних роботах;

  • якість управління науково-дослідною діяльністю педагогів на всіх рівнях.

Критерієм рівня підготовки вчителя до експериментальної та науково-дослідної роботи є Модель вчителя-експериментатора (див. Додаток).

^ Управління Програмою та контроль за виконанням

Організація виконання Програми покладається на обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, методичні центри (кабінети) міст та районів області, інші органи управління, що визначені відповідальними у Програмі.


^ Основні заходи реалізації програми




п/п

Зміст роботи

Термін

виконання
Виконавці

Результати виконання

1.

Провести діагностико-прогностичну діяльність із виявлення творчо пра­цюючих учителів, здатних прово­дити дослідну навчальну роботу


Березень – червень

Керівники відділів і

кафедр

облІППО

Банк наукового педагогіч-ного

резерву

2.

Спрямувати підвищення кваліфікації на розвиток методо-логічних знань, дослідних умінь педагогічних пра­цівників:
^

Протягом

Року


Кафедри

облІППО

Нові модулі, тренінги




  • розвиток умінь здійснювати само­аналіз готовності до пошукової діяльност­і, самооціню-вання та са­мокорекцію (виявлення особливос­тей власної технології, можливостей підвищення інноваційного потенці­алу);











  • включення у зміст підвищення кваліфікації проблематики щодо нормативно-правової бази організа­ції досліджень, підготовки рекомен­дацій;











  • проведення методичного навчання з проблеми педагогіки інновацій та методології і методики педагогічних досліджень, підготовка рекоменда­цій








3.

Створити експериментальні майдан­чики на базі загальноосвітніх закла­дів області з пріоритетних напрямків розвитку освіти


2007
^
Наукові керівники експеримен-тальних майданчиків

Звіт про експери-ментальну діяльність

4.

Організувати роботу шкіл-лаборато­рій з проблем:



2006 -2011


Наукові керівники шкіл-лабо-раторій

Звіт про експери-ментальну

діяльність




  • впровадження системи формування ключових життєвих компетентностей у навчально-виховний процес сучас­ної школи;











  • моніторинг якості освіти;











  • організація профільного навчання в старшій школі.








5.

Здійснити систему заходів щодо вироблення вмінь педагогічної реф­лексії власного досвіду

Протягом


Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Методичні рекомен-дації

6.

Створити управлінські умови для закріплення результатів пошукової діяльності вчителів-дослідників.

Протягом


Року

Волобуєва  Т.Б.

Норма-тивні документи

7.

Забезпечити зв’язки між творчими колективами педагогів та науко­вцями.

Протягом


Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Творчі

зустрічі

8.

Поширити організаційно-координу­ючу діяльність

Лютий –

Червень

Керівники відділів

облІППО

Методичні рекомен-дації




  • створити диференційовані творчі групи для вчителів, що різною мірою володіють дослідними знаннями;













  • консультувати на етапі вибору проблеми та конструювання плану пошукової діяльності;













  • надати допомогу вчителю в розро­бці програми дослідження;













  • створити сприятливий психологіч­ний клімат для діяльності педагогів-дослідників;













  • стимулювати інноваційний пошук (науково-методична під-тримка, репрезентація досвіду, висвітлення проміжних результатів у методичних виданнях).










9.

Активізувати експертну діяльність облІППО:

^

Протягом

Року


Керівники відділів і кафедр

облІППО

Звіт

експертної ради




  • експертиза матеріалів, за якими педагог-експериментатор (колектив навчального закладу) здійснюватиме пошукову навчально-виховну діяль­ність;











  • вивчення практичних результатів дослідження;











  • експертиза новацій, що виникають як результат діяльності педагога-дослідника








10.

Провести систему заходів щодо пошуково-дослідної діяльності педа­гогічних працівників:

Протягом


Року

Керівники відділів

облІППО

Узагаль-нення перспек-тивного досвіду




  • презентація перспективного досвіду;













  • творчі портрети вчителів-дослідни­ків;

  • робота майстер-класів










11.

Постійно надавати інформацію про хід педагогічних експериментів у регіоні на сайті інституту

Протягом


Року

Сектор

інформа-тизації освіти

Електронні інформа-ційні довідки

12.

Координувати науково-дослідну та експериментальну роботу в місті, районі, області

Протягом


Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Система координа-ційних заходів

13.

Створення електронного банку педа­гогічних ідей, освітніх інновацій, перспективного дослідного досвіду

Червень

2008

Сектор

інформа-тизації освіти

База даних

14.

Розробити методичний кейс “Нау­ково-дослідницька робота педагога”

Червень

2009

Волобуєва

Т.Б.

Методич-ний кейс




Похожие:

Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconНаказ №35 Про проведення обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт обдарованої учнівської молоді у 2011 році
України, створення умов для формування інтелектуального потенціалу нації, виявлення та підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення...
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconДовідка про підсумки моніторингу здійснення науково методичної роботи у 2011/2012 н р
Відповідно до наказу по навчальному закладу від 09 вересня 2011 року №173 був проведений моніторинг діяльності науково методичної...
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconНаказ №273 Про проведення дослідно-експериментальної роботи та інноваційної діяльності в закладах освіти в 2011/2012 н р
Адреса: 09000 м. Сквира, Богачевського, 55. Тел. 5-25-75. e-mail: skviravo@ukrpost net
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconПостанова від 14 квітня 1997 р. №346 Київ Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам
Стю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів)...
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconМіністерство освіти І науки україни інститут спеціальної педагогіки апн україни
Програми спільної діяльності Міністерства освіти І науки України та Академії педагогічних наук України на 2002 – 2004 рр., спрямованої...
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconПроведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів для студентів та молодих вчених
Міністерство освіти назвало офіційні збірники для державної підсумкової атестації
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconМетодичні рекомендації щодо організації І змісту діяльності працівників психологічної служби закладів освіти

Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconПоложення про проведення І районного туристичного зльоту працівників освіти І районний туристичний зліт працівників освіти (надалі зліт), проводиться серед закладів освіти системи Міністерства освіти І науки України
Зліт проводиться на базі дитячого оздоровчого табору «Дружба» (м. Білопілля, в. Гай, 3) 21 вересня 2013 року. Заїзд та реєстрація...
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconПро затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників
Затвердити перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що додається
Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності Обґрунтування проблеми iconПоложення про атестацію пе­дагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. №930 далі
Тому керівникам навчальних закладів та членам атестаційних комісій важливо не припуститися помилок під час оформлення документації...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы