Програма icon

Програма




Скачать 258.28 Kb.
НазваниеПрограма
Дата конвертации13.10.2012
Размер258.28 Kb.
ТипДокументы
источник

ПРОГРАМА


для загальноосвітніх навчальних закладів


ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ


10–12 класи


Академічний рівень

10-й клас (35 год)



Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях з курсу. Періодичність, критерії і засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст. Народонаселення.

Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу.

^ Учень (учениця):

характеризує основні цінності та здобутки людства на початку XX ст.; описує становище світу на початку ХХ ст.; складає «демографічний портрет» людства.




4

Тема 1. ^ СВІТ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ ст.

Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.

^ Учень (учениця):

показує на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на початку ХХ ст.;

визначає особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки на початку ХХ ст.;

аналізує технічний та інтелектуальний прогрес;

характеризує суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку століття;

пояснює передумови державного регулювання соціально-економічних процесів;

порівнює державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «імперіалізм», «нація», «технічний прогрес», «державне регулювання економіки», «соціалістичний рух», «профспілковий рух», «дуалістична монархія», «націоналізм», «національний рух», «традиційне суспільство», «латифундизм».




3

Тема 2. ^ ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914—1918 рр.

Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Створення Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани супротивників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. «14 пунктів» В. Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї.

^ Учень (учениця):

описує процес створення Антанти; характеризує витоки та природу міжнародних криз і конфліктів на початку ХХ ст.;

пояснює процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни;

визначає стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США,виходу Росії з війни;

показує на карті основні театри воєнних дій, воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр.;

робить критичний аналіз завершення та підсумків війни;

дає характеристику визначних діячів Першої світової війни;

аналізує та узагальнює на основі різних джерел інформації основні втрати внаслідок Першої світової війни;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «анексія».




1

Узагальнення







1

Резервний час







3

Тема 3. ^ ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ

Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонські договори 1921—1922 рр. Сильні й слабкі сторони Версальської системи. Проблема репарацій.

Основні політичні та економічні наслідки Першої світової війни. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі. Зміни в системі цінностей людини. Зміна статусу жінки в суспільстві в ході війни.

^ Учень (учениця):

описує хід Паризької конференції;

характеризує головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками в Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;

пояснює механізм розв’язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі;

визначає причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції;

критично аналізує рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору;

використовує історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини в Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору;

дає характеристику політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Пуанкаре, Клемансо;

узагальнює значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;

хронологічно співвідносить події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «анексія», «репарація», «контрибуція».




5

Тема 4. ^ ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ ТА РЕВОЛЮЦІЙ (1917—1923)

Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм.

Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну.

Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.

Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Революція в Туреччині. М. Кемаль.

Національні рухи в Китаї, Індії і Африці.

^ Учень (учениця):

називає ключові події періоду повоєнної кризи та революцій;

показує на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини;

описує перебіг російської революції 1917 р. та громадянської війни, революції 1918 р. в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії і Африці;

характеризує період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо поширення «світової пролетарської революції»;

аналізує добу «воєнного комунізму» в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії;

порівнює характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: В. Леніна, О.Керенського,Б. Муссоліні,Б. Куна,Р. Люксембург, К. Лібкнехта, Ф. Еберта, М. Кемаля;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «більшовизм», «громадянська війна», «воєнний комунізм», «Комінтерн», «світова пролетарська революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія», «фашизм».




1

Узагальнення







1

Резервний час







11

Тема 5. ^ ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ ТА В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924—1929)

Доба «процвітання» в США. Визрівання передумов світової економічної кризи.

Велика Британія і Франція в 1900— 1920-х роках. Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925—1926 рр.

Створення корпоративної системи в Італії.

Німеччина в період Веймарської республіки.

Утворення СРСР. Неп.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Югославії.

Румунія та Болгарія після Першої світової війни.

Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї і течії в розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900—1920-х роках. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі. Повсякденність.

^ Учень (учениця):

називає основні внутрішньополітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924—1929 рр.;

показує на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР;

описує політику «твердого індивідуалізму» за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику «уряду національного порозуміння» у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії;

визначає основні ідеї та течії у розвитку культури;

характеризує добу процвітання в США; загальний страйк гірників 1925—1926 рр. у Великій Британії;найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей;

аналізує передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 р.; причини переходу до непу; утворення СРСР; нові напрями в культурі;

дає власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «процвітання», «корпоративна система», «твердий індивідуалізм», «ізоляціонізм», «неп», «модернізм», «авангардизм», «втрачене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл», «олімпійський рух».




1

Узагальнення







1

^ Підсумкове узагальнення







1

Резервний час






11-й клас (35 год)



^ Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

^ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях з курсу. Критерії і засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Визначальні тенденції світового розвитку у 30-х роках ХХ ст. Протистояння демократії і тоталітаризму. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.

^ Учень (учениця):

характеризує визначальні тенденції світового розвитку в 30—40-х роках ХХ ст.;

аналізує протистояння демократії і тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах;

зіставляє національно-визвольні рухи в країнах світу;

пояснює передумови Другої світової війни, її перебіг та наслідки.




15

Тема 1. ^ СВІТ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 1929—1933 рр. ТА ПОДОЛАННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ

Світова економічна криза 1929—1933 рр. (Велика депресія). Пошуки шляхів подолання кризових явищ економіці й суспільному житті.

США напередодні та в роки Великої депресії. Засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта і його основні підсумки. Впровадження елементів державного регулювання економіки.

Велика Британія, уроки кризи. Внутрішня і зовнішня політика. Реформування Британської імперії.

Прихід до влади А. Гітлера. Нацизм. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Антисемітизм.

Прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.

Країни Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія).

Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями.

Велика депресія і Радянський Союз.

Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації сільського господарства в Радянському Союзі. Голодомор — геноцид українського народу.

«Великий терор». Повсякденне життя.

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

Китай.

Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х роках.

Індія.

Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати.

Японія.

Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20—30-ті роки.

Близькосхідна проблема.

Латинська Америка.

Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрями в розвитку мистецтва в 30-х роках ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.

^ Учень (учениця):

характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті; найважливіші досягнення науки, технічний прогрес; пояснює його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення війни;

відслідковує та зіставляє внутрішню політику США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії в 30-х роках ХХ ст. як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період;

визначає економічні та соціальні засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів; основні ідеї та напрямки в розвитку мистецтва в 30—40-х роках ХХ ст.;

пояснює роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи;

аналізує сутність тоталітаризму та зіставляє його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії;

аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни;

дає власну оцінку цим історичним явищам;

хронологічно співвідносить події та явища теми;

аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-х роках ХХ ст.;

характеризує роль політичних діячів: Й.Сталіна, Б.Муссоліні, А.Гітлера, Ф.Фрaнко, Й.Пілсудського, М.Горті, Е.Бенеша, царя Бориса III Кабурга, Дж. Неру, Чан Кайші; боротьбу між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «авторитаризм», «тоталітаризм», «антисемітизм», «Новий курс», «кейнсіанство», «етатизм», «народний фронт», «режим санації» (оздоровлення), «мілітаризація», «латифундизм».




1

Узагальнення







1

Резервний час







6

Тема 2. ^ НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу в другій половині 30-х років.

Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії.

Формування осі Рим — Берлін — Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936—1939 рр. в Іспанії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 р.). Зближення СРСР з Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад («пакт Молотова — Ріббентропа») і його наслідки.

^ Учень (учениця):

визначає вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.;

характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період; спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу;

залучаючи історичну карту, зіставляє процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;

прослідковує витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання «пакту Молотова — Ріббентропа»;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

характеризує роль політичних діячів: Й. Сталіна, А. Гітлера, Б. Муссоліні, Н.Чемберлена, Е.Даладьє,Ж.Л. Барту, Й.Ріббентропа, В. Молотова на міжнародній арені;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «політика умиротворення», «аншлюс», «демілітаризована зона», «судетська проблема», «сепаратизм», «Мюнхен», «таємні протоколи», «Антикомінтернівський пакт», «вісь Рим — Берлін — Токіо», «пацифізм».




1

Узагальнення







1

Резервний час







6

Тема 3. ^ ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939—1945)

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних театрів воєнних дій в Європі в 1939—1940 рр.

Напад Німеччини на СРСР (22.06.1941). Оголошення радянським режимом Великої Вітчизняної війни. Основні битви на німецько-радянському фронті (1941—1946).

Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі.

Формування антигітлерівської коаліції.

Окупаційний режим та рух Опору на окупованих територіях. Проблеми колабораціонізму.

Зростання ролі жінки в умовах війни.

Завершальний період війни в Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.

^ Учень (учениця):

визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни;

залучаючи історичну карту, характеризує та зіставляє стратегії і тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі;

завершальний період війни в Європі та Азії;

прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції;

аналізує особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;

виокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна», «блискавична війна», «новий порядок», «рух Опору», «Голокост», «антигітлерівська коаліція», «Другий фронт», «Велика трійка», «колабораціонізм», «міжнародний трибунал», «сюрреалізм», «раціоналізм», «пацифізм».




1

Узагальнення







1

^ Підсумкове узагальнення

Підсумовує основні тенденції, особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 30-х роках ХХ ст.; передумови, перебіг та наслідки Другої світової війни для людства;проблеми повоєнного облаштування світу.




1

^ Резервний час






12-й клас (35 год)



^ Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

^ Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях з курсу. Критерії і засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, державної підсумкової атестації (за вибором учнів).

Світ у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.

^ Учень (учениця):

називає хронологічні рамки курсу;

показує на карті провідні країни світу;

визначає основні тенденції розвитку людства в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «глобалізація», «інтеграція», ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.




4

Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Утвердження США як провідної країни біполярного світу в повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Головні етапи повоєнного розвитку Канади.

Латинська Америка. Особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Українці в країнах регіону.

^ Учень (учениця):

називає та показує на карті основні внутрішньополітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40— 70-х роках ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;

характеризує стратегію «Нових рубежів» Дж. Кеннеді, епоху Р. Рейгана, «Нову економічну філософію» В. Клінтона, Кубинську революцію 1959 р.;

аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «реконверсія», «наддержава», «двополюсний світ», «маккартизм», «сегрегація», «расизм», «вотергейт», «неоконсерватизм», «монетаризм», «рейганоміка», «хунтизм».




5

Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Західна Європа після завершення Другої світової війни.

Німеччина.

Внутрішньо- та зовнішньополiтичний розвиток Німеччини в другій половині ХХ — на початку XXI ст.

Велика Британія.

Внутрішнє становище та зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Франція.

Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції в другій половині ХХ ст.

Італія.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

^ Учень (учениця):

називає основні події в країнах Західної Європи другої половини ХХ — початку ХХІ ст.;

показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони об’єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій;

описує політичні, економічні, соціальні еволюції в країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; «третій шлях»Т.Блера, процес проголошення республіки в Італії;

характеризує німецьке та італійське «економічні дива», нову східну політику В. Брандта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки; становлення П’ятої Республіки (1958). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;

аналізує передумови, перебіг та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії;

зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-х роках ХХ — на початку ХХI ст.;

аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ергарда, Г. Колля, Ш. де Голля, М. Тетчер;

дає власну оцінку перспективам участі України в інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «репатріація», «грошова реформа», «економічне диво», «соціальне ринкове господарство», «центризм», «лейборизм», «неолібералізм», «середній клас», «тетчеризм», «третій шлях», «еліта», «мафія», «корупція», «патерналізм», «тероризм», «радикалізм».




1

Узагальнення







1

^ Резервний час







7

Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону в 90-х роках ХХ — на початку ХХІ ст.

СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.

Росія в 90-х роках ХХ — на початку XXI ст.

Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.

^ Учень (учениця):

називає основні події в країнах регіону;

показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи;

описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до перебудови М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 50—80-х роках ХХ ст.;

характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;

визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;

аналізує основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів, причини кризових явищу 60—70-х роках ХХ ст. в країнах регіону;

зіставляє шляхи внутрішньополітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «депортація», «десталінізація», «хрущовська відлига», «декадентство», «експансія», «Празька весна», «соціалізм з людським обличчям», «оксамитові революції».




1

Узагальнення







1

^ Резервний час







4

Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки.

Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.

Японія.

Внутрішня та зовнішня політика Японії в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Китай.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Індія.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

^ Учень (учениця):

називає основні події в країнах Азії та Африки;

показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи;

описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності народами Африки;

порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;

визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи;

аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність ісламського фактору;

дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедуну; Хомейні, І. Ганді;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Рух неприєднання», «культ особи», «культурна революція», «апартеїд».




3

Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Передумови, характер, етапи та прояви холодної війни. Завершення холодної війни. Боротьба з міжнародним тероризмом.

Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

^ Учень (учениця):

називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки;

показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В’єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);

описує передумови та прояви холодної війни, періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 50—60-х роках ХХ ст.;

характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова;

аналізує процес завершення холодної війни, роль регіональних конфліктів у сучасному світі;

дає власну оцінку процесу розширення НАТО на схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС, «геополітика», «доктрина обмеженого суверенітету» («доктрина Брежнєва»), «нове політичне мислення», «багатополюсний світ».




5

Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Основні напрями НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Основні тенденції і течії розвитку світової культури.

Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.

^ Учень (учениця):

називає основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;

описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

характеризує основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина;

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

дає власну оцінку шляхам розв’язання глобальних проблем людства;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «блакитні комірці», «постіндустріальне суспільство», «інтеграція», «глобалізація», «інформаційне суспільство», «зелена революція», «постмодернізм», «поп-арт», «неореалізм», «сюрреалізм».




2

Підсумкове узагальнення




Події Великої Вітчизняної війни на території України інтегровано вивчаються з відповідними розділами курсу історії України.

Добавить документ в свой блог или на сайт



Похожие:

Програма iconПрограма: Програма
Українська художня культура затверджено Міністерством освіти І науки України наказ мон від 28. 10. 2010 №1021

Програма iconВступ Програма «Інформатика»
Програма «Інформатика» для 5 – 9 класів спрямована на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої...

Програма iconПрограма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...

Програма iconПрограма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що...

Програма iconПрограма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка
Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...

Програма iconПрограма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма. Навчальна програма для учнів 5 — 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Програма iconПрограма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
О. Завадського, Ю. О. Дорошенка та Ж. В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу і для...

Програма iconПрограма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
О. Завадського, Ю. О. Дорошенка та Ж. В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу і для...

Програма iconПрограма за Национална съпротива 2008 предварително обяснение
Моделът не е изчерпан, и че на българите е съдено да преживеят още измами, докато осъзнаят, че всичко официално е измама. Моделът...

Програма iconПрограма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...

Програма iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Вступ. Програма з образотворчого мистецтва для 5–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного...

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы