Закон розрізняє чотири види домашнього насильства icon

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства



НазваниеЗакон розрізняє чотири види домашнього насильства
Дата конвертации04.12.2013
Размер69.74 Kb.
ТипЗакон
источник




Виховна година

для учнів 7 – Ж класу





Підготувала Класний керівник Колотило Н.Р


Мета :пояснити учням, як боротись з насильством у родині, привести законодавчі акти, які захищають дитину від будь-якого насильства з боку родини, навчити дитину захищати свої інтереси в родині.


За визначенням Закону України "Про попередження насильства в сім'ї, який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, насильство в сім'ї — це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю". Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти...


^ Закон розрізняє чотири види домашнього насильства:

• фізичне;

• психологічне;

• економічне;

• сексуальне.

Фізичне насильство в сім'ї — це навмисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень одного члена сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я або навіть до смерті постраждалого, а також до приниження його честі та гідності.

Сексуальне насильство в сім'ї — це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї.

Психологічне насильство в сім'ї — це насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю.

Економічне насильство в сім'ї — це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані нате, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть призвести до смерті постраждалого.

На жаль, це дійсно так. За даними соціологічних досліджень, серед розлучених жінок кожні три з чотирьох опитаних потерпали від домашнього насильства. Офіційна статистика Міністерства внутрішніх справ (станом на 1 листопада 2004 року) свідчить, що більше ніж 81 тисяча осіб перебувають на обліку за вчинення насильства в сім'ї.

^ Чому це відбувається?

По-перше, тому, що метою домашнього насильства

завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним "розпорядником" її життя. Підкоряючись, жертва стає безпорадною, не може правильно оцінювати ситуацію, більше навіть не намагається себе захистити. В такому стані постраждалі від домашнього насильства часто самі відмовляються від спроб їм допомогти.

По-друге,тому, що в українському суспільстві "не прийнято" розповідати протаю речі. На жаль, ми стикаємося зі "змовою мовчання"та прихованим осудом потерпілих від насильства в сім'ї: наприклад, розумна жінка, маючи науковий ступінь і досягши успіху в службовій кар'єрі чи бізнесі, не може говорити про те, що її б'є чоловік, який сам обіймає керівну вік, який сам обіймає керівну посаду. А мати не може визнати, що її рідний син знущається над нею: вона, мовляв, "сама винна" в тому, що не догодила, не так виховала, не зберегла сімейного вогнища. Така позиція хибна. Ніхто, ніколи і ні за яких обставин не має стати жертвою домашнього насильства, бо насильство— це злочин. У суспільстві утвердилися й багато інших стереотипів щодо

насильства, які перешкоджають подоланню цього явища. А, мабуть,

найбільше згубно впливають на суспільну думку уявлення проте, що

поодинокі випадки агресії не є насильством. Насправді це не так. Прояви домашнього насильства мають циклічний характер: випадок насильства — примирення — заспокоєння — посилення напруги — і знову насильство. Кожного наступного разу цей цикл може скорочуватися в часі, а насильство — ставати більше інтенсивним та жорстоким.


Тема попередження сімейного насильства вже багато років знаходиться у центрі міжнародного обговорення. У країнах Західної Європи і Північної Америки ця проблема більше двох десятиріч міститься в полі зору громадськості й тому досліджена набагато краще, ніж в Україні. До останнього часу в нашій державі було накладено своєрідне табу на обговорення як проблем насильства над дітьми та жінками, так і проблем насильства проти особистості в цілому. Окремі випадки, що ставали надбанням громадськості, трактувалися як дії маніяків або карних злочинців. Лише останніми роками суспільство починає усвідомлювати катастрофічні масштаби проблеми.

Так, зокрема, Харківський центр жіночих досліджень розробив проект закону «Про попередження насильства в сім’ї», який 17 листопада 2001 року був прийнятий Верховною Радою України. Прийняття цього закону дозволило вирішити цілий ряд проблем.

Уперше на законодавчому рівні було закріплено поняття насильства в сім’ї, визначено, які органи здійснюють

заходи щодо попередження насильства в сім’ї, яким чином реагують

державні органи, коли насильство вже відбулося, якою є відповідальністьза вчинення таких дій. На даний момент Харківський центр жіночих досліджень займається підготовкою видання, присвяченого психологічним та медичним наслідкам

насильства проти жінок та дітей, а також соматичним, психічним

індикаторам та особливостям поведінки жертв насильства в сім’ї. Одними із завдань Харківського центру жіночих досліджень на цей час є апробація використання цих індикаторів у повсякденній роботі дільничних інспекторів та соціальних робітників; а також внесення змін до українського законодавства для закріплення можливостей використання індикаторів на офіційному рівні.

Найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає перед неповнолітніхгромадян. Це пов’язано здебільшого з вразливістю та необізнаністю дітей.

Вразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, незалежно від того, чи є це батьки, опікуни, вихователі, вчителі. Нерідко буває важко виявити, чи мало місце в ситуації насильства в сім’ї психолї психологічне насильство, чи справа обмежувалася лише фізичним або економічним насильством. Тому створення індикаторів психологічного насильства в сім’ї щодо дітей і використання

їх у практиці роботи міліціонерів та соціальних робітників є дужеважливим.


Згідно чинного законодавства, психологічне насильство в сім’ї

проявляється в образах із використанням лайливих слів та криків, які принижують честь і гідність члена сім’ї, образливих жестах із метою приниження члена сім’ї або тримання його в атмосфері страху.

Психологічне насильство проявляється також у брутальному ставленні до родичів чи друзів члена сім’ї; шкоди, що її спричинено домашнім тваринам; у знищенні, пошкодженні, псуванні або приховуванні особистих речей, предметів, прикрас тощо.

Ознаками такого насильства над дітьми можуть слугувати:

замкнутість;

демонстрація повної відсутності страху;

неврівноважена поведінка;

агресивність, схильність до нищення й насильства;

уповільнене мовлення, нездатність вчитися;

надто висока зрілість та відповідальність у порівнянні зі звичайними для цього віку;

уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;

занизька самооцінка;

тривожність;

намагання справити враження людини, що живе в злиднях;

демонстрація страху перед появою батьків;

страх фізичного контакту, острах іти додому;

депресія, спроби самогубства;

уживання алкоголю або наркотиків;

психосоматичні хвороби, на кшталт болю в животі (неврастенії);

нав’язливі страхи (фобії);

насильство по відношенню до свійських тварин, та взагалі до більш слабших істот;

почуття провини за отримання фізичних ушкоджень;

Крім того, до різновидів психологічного насильства над дітьми, зокрема,належать:

^ 1) використання "привілеїв" дорослих:

поводження з дітьми як із рабами чи слугами;

покарання, поводження як із підлеглими;

поводження як із своєю власністю;

відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;

^ 2) залякування:

використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили;

навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;

крики, стресогенна поведінка;

жорстокість щодо інших істот;

погрози покинути дитину; самогубства; заподіяння фізичної шкоди; шкодиіншим людям, тваринам, рослинам тощо;

погрози розлюбити дитину;

загроза суворого покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою,притулком, родичами та психіатричною лікарнею;

приниження;

використання скарг для тиску на дитину;

використання дітей у якості довірених осіб;

крики;

непослідовність;

присоромлення дитини;

використання дітей у конфліктах між батьками;

"торговельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

Ще одним поширеним стереотипом є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство задля дітей. За даними неурядових організацій, неповнолітні стають свідками кожного третього випадку насильства в сім'ї. Психологи стверджують, що діти, виховані в таких сім'ях, згодом самі виявляють більшу схильність ставати жертвами .





Похожие:

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconРекомендації працівникам психологічної служби з метою профілактики проявам насильства
Продовжувати ознайомлення учителів і учнів з інформацією про прояви насильства, а також наслідки
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconПовідомлення чергових про виконання домашнього завдання учнями (запис на дошці до початку уроку) Самостійна робота (на карточках) для тих, хто не виконав домашнього завдання. Оцінювання учнівських проектів, тестів
Обладнання: завдання на картках, смайлик, ескіз будинку, індивідуальні завдання, ілюстрації
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconЗакон України про попередження насильства в сім’Ї м. Київ, 15 листопада 2001 р. №2789-ііі із змінами І доповненнями Витяг

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconНаказ №151 Про захист дітей від насильства
На виконання листа управління мвс україни в Черкаській області від 25. 06. 2011 №40/5-489 щодо нанесення тілесних ушкоджень малолітній...
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconУрок узагальнення, систематизації знань учнів, удосконалення,навичок розв’язування задач
Освітні: узагальнити й закріпити знання учнів про види механічного руху, одиниці часу, шляху, швидкості, періоду та частоти обертання(коливання),...
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconУникнення насильства Рекомендації для учнів

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconЧотири типи темпераменту
Сангвініки (швидкі, активні, які легко пристосовуються до змі­ни життєвих обставин)
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з географії
Учень (учениця) розрізняє окремі географічні явища чи об’єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т д.) та з допомогою...
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconВиконайте тест. 3авдання мають чотири варiанти вiдповiдей, iз яких лише одна
Жiночi голоси, чистi, високi i сильнi, мов янгольськi хори, вели побожну пiсню. (М. Коцюбинський)
Закон розрізняє чотири види домашнього насильства iconПсихолого-педагогічний семінар «Насильство та його вплив на психіку дитини»
Ознаки, за якими можна виявити дитину, що стала жертвою насильства. Індикативні таблиці
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы