Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія icon

Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія



НазваниеПротокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія
страница1/2
Дата конвертации05.07.2013
Размер421.66 Kb.
ТипПротокол
источник
  1   2

Т.М. Немирович


РОБОТА

ІЗ СТИЛІСТИКИ

(ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ)


Схвалено радою методичного кабінету

Протокол №3 від 18.03.2011 р.

Рецензенти: Навроцька О.В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія

Тунік Ю.О.директор школи, вища категорія


Упорядник: Немирович Т.М.- вчителька української мови Квітневської ЗОШ І-ІІІ ступенів


У посібнику подається система вправ і завдань із стилістики, які допоможуть вчителю у формуванні навичок аналізу текстів різних стилів.


ВСТУП

Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає розвиток інтелектуальних здібностей люди­ни. В цьому плані великі завдання постають і перед шкільним курсом української мови. Тому особливе зна­чення надається підвищенню рівня мовної культури учнів. Мовлення має бути правильним не тільки з орфо­епічного, лексичного і граматичного боку, але й із сти­лістичного.

Головне завдання посібника полягає в тому, щоб учні, опрацьовуючи різні вправи під час вивчення простого речення, уникали недоліків у побудові речень.

Систематична робота учнів із запропонованими завданнями сприятиме піднесенню рівня стилістичної грамотності учнів.

Мета посібника — допомогти вчителю в організації роботи над стилями мовлення, їх ознаками, функціями і сферою використання під час вивчення простого речення.


^ СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДВОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ


1. Виділити двоскладні й односкладні, поширені й непоширені речення. В якому стилі синтаксична будова тексту характеризується різноманітністю речень і чому?


1. Знання - це духовне багатство людини. Вчені - великі трудівники. Вони
відкривають світ знань для щастя людства, для багатьох поколінь. Нелегкий шлях до вершин науки. В школі ти робиш тільки перші кроки на ньому. Навчання – це серйозна праця. Можливість учитись, оволодівати знаннями - велике благо суспільства. Дорожи цим благом, будь наполегливим, допитливим , невтомним розвідником на шляху до знань, будь трудівником і шукачем. (В. Сухомлинський.)

ІІ. Вода чиста і прозора. Сонце пронизує її зверху аж до самого дна. Вас так і потягло до чистої хвилі. Шубовсь ! Заклекотіла - потемніла прозора товща. Широкі круги знялись по верху, розходячись на всі боки. Покотили один за другим ,здіймаючи невеличкі бульки. Поперечні хвилі захитались, подалися назад, стукаючись одна в одну. Пішли собі вистрибом, попереджаючи одна одну. Посеред того кип'ятку тільки біліє ваше тіло, подаючись під водою впоперек річки. Ви виринаєте з-під хвилі. Раді та веселі, струшуючи воду, розплющуєте очі. Перевівши дух, обдивляєтесь кругом себе. Вам стає гарно серед тієї рідкої прохолоди. Ви починаєте бавитись серед води. То ляжете на спину і колишетесь на тихій хвилі, задивляючись у синє небо. Перекидаєтесь на груди, і, вимахуючи руками, пливете проти течії ( За П.Мирним.)


2. Виділити в реченнях підмети і присудки. Чому найчастіше в науковому стилі в ролі підметів виступають слова - терміни і термінологічні словосполучення.

^ Ручний дриль

Для свердлення металів найчастіше застосовують спіральні свердла. Свердло приводиться в рух за допомогою ручного або електричного дриля. Ручним дрилем користуються тоді, коли треба просвердлити отвори діаметром до 8 мм.

Ручний дриль складається з корпусу, до якого прикріплено стрижень, на кінці якого є упор. Усередині корпусу розміщено механізм зубчатих передач. У нижній частині корпусу є шпиндель, до якого прикріплено патрон із свердлом. У корпусі є два отвори, в які закручують упорну ручку. За допомогою ручки привода приводять в рух механізм дриля. (З журналу).


3.Довести, що головні члени речення виконують образну функцію. Чим пояснити різноманітність вираження присудків ?


1. А літа все летять,

Скронь торкаються крилами сивими,

Теплих весен дощі

Обмивають за нами жалі,

І для учнів своїх

Ви лишаєтесь вічно красивими,

Другі наші батьки,

Щирі друзі мої, вчителі .

У осіннім вбранні

Вкотре школу обстануть тополі,

Журавлині ключі

Вдалину перетчуть небеса,

їм шукати тепла,

Вам навчати знов щастю і долі

Й віддавати серця,

Щоб цвіла наша юнь і краса

Крізь безсоння ночей

Гріють нас ваші стомлені очі.

Хоч давно пролунав

Той останній прощальний дзвінок,

Та з найдальніх доріг

Ми завжди повернутися хочем

В рідну школу свою

Без запізнень на перший урок (В. Близнець.)


ІІ. Умовив я таки бабусю їхати до Києва. Тато з мамою хоч і довгенько вагалися, та проте дали згоду.

Поїхали ми в город, на станцію. А до станції було верст із тридцять. Бабуся ніколи в місті не були і поїзда не бачили. Як побачили вони паровика, та ще він, повз станцію пробігаючи, як закричить, - бабуся, затуливши очі руками, так і присіли.

-Не поїду,- плачуть.

-Та чого ж не поїдете? Та нічого страшного нема, то він свистить, щоб на

путі не стояли , щоб ні на кого не наїхати.

-Та щоб я лізла на оте чорне і їхала? Та ніколи в світі! За що я там

держатимусь? Біжи, хай батько вертається та забере мене додому

(Остап Вишня.)


3. Зіставити речення. В чому їх синонімічність і в яких стилях вони використовуються?

1. Київ… Він на диво молодий і прекрасний, хоча йому вже минуло півтори тисячі років. - Київ молодий і прекрасний, хоча йому вже минуло півтори тисячі років. 2. Шевченко! Він був і залишиться гордістю українського народу.—Шевченко був і залишиться гордістю українського народу.


4. Замінити речення, дублюючи іменник займенником. Що досягається такою заміною?


1. Одеса не схожа на жодне інше місто півдня України. 2. Вірші Сосюри чарують нас своїм ліризмом і простотою.


5. Прочитати речення, дотримуючись правильної інтонації. Визначити їх стиль. Зробити синтаксичний розбір речень.


1. З народом бо жить, нове починать- це значить ніколи помилки не знать. (П. Тичина.) 2. Уміти жити - оце велике діло.(І.Франко.) 3. Продовжувати життя - це перш за все навчитись його не скорочувати. (О. Корнійчук.). 4. Це твій перший обов’язок - кидатися в бій зі смертю й перемагати й так, як недавно вмів.( Ю. Шовкопляс.) 5. Здобувати волю - то мій рай!

(П. Грабовський.)


6. Визначити стилі мовлення. Назвати підмет і присудок. В якому часі найчастіше вживається дієслово - присудок у кожному з текстів ?


І.1.Тундри та степи, що розкинулись за межами льодовика, населяли великі стада мамонтів. Висотою до 3,5 метра, вони вкриті густою шерстю, яка добре захищала їх від холоду. Велику голову прикрашали довгі вигнуті бивні, якими мамонти розгрібали сніг, щоб добратися до трави і моху. На спині в мамонтів був горб із запасом жиру: він, як і горб верблюда, допомагав тваринам переживати голод. Вуха у мамонтів були маленькі, хвіст короткий, вкритий густою шерстю. (В. Уткін.)


ІІ. У кожного народу є свої святині, які він береже і перед якими схи­ляє голову. Чимало таких місць і в Україні. Одне з них — легендарне поле битви під Берестечком на Во­лині. Ось і острів Журавлиха, де розміщений музей-заповідник «Ко­зацькі могили». Вклонімося уні­кальним експонатам музею, що бережно зібрані на полі бою. Поду­маймо про ціну, яку заплатив наш народ, ідучи до своєї незалежності (За В. Мисаном).


7. Визначити стиль тексту. 3’ясувати, якими засобами автор досягає виразності та експресивності мовлення. Яку роль при цьому відіграють присудки?


Вийшов за село, глянув, - у млині світиться Я на те світло і прямую. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися - глянув, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно. Страх мене такий пройняв, що ногами з місця не зрушу. (Г. Тютюнник.)


8. Визначити прості присудки та способи їх вираження. Якого стилістичного забарвлення вони надають реченням?


1.Іде весна. Збудився світ. Біжать струмки із-під воріт у море - на всесвітній зліт.(О. Підсуха.) 2. Бредуть над копрами задумані зорі.(К. Герасименко) 3. Над лісом гаснуть останні зорі.(М.Стельмах) 4. Одвечоріло. Тиша ніби скло. (Б.Олійник) 5. Стояв вересень. Разками воскових і рожевих плодів освітилось яблуневе гілля в садах. Фіолетовим димом курилися сливи.(Є.Гуцало.)


9. Прочитати текст. Визначити стиль. Пояснити вплив присудків на текст. Від чого це залежить?

^ Скрип і скрипка

-Тьху, - кидаєте ви спересердя, - знову цей Скрип!. Непроханий і докучливий, він раптом виникає в дверях, спротивлює мандри на колесах, моститься навіть у вашому ліжку Скрізь його гонять, звідусіль виводять пріч. А він, диви, й повертається. Такий уже зроду нахаба.

І в кого на умі, ніби - то з ним щось має спільне Скрипка - ця щира королівна музики, чарувальниця привсевабна, яку слухають не наслухаються? Важко повірити... Але ж справді з одного кореня, прямі, сказати б, родичі!

Так, буває, стрінеш осточортілого занудія разом із тендітним ніжним створінням: аж то його донька. От вам, будь ласка це Скрип і Скрипка. (О. Лук'янченко)


10. Порівняти речення. У яких реченнях дієслівні складені присудки мають книжний характер?


1. Він майстер розповідати цікаві бувальщини.-Він уміє розповідати цікаві бувальщини. 2.Трудящі нашої країни можуть навчатися, працювати, відпочивати. - Трудящі нашої країни мають право навчатися, працювати, відпочивати.

3. Закували хлопців у кайдани та повели до прийому битими шляхами. (Т.Шевченко.) – Стали хлопців у кайдани кувати та повели до прийому битими шляхами.


11. Прослухати текст. Визначити стиль і з'ясувати, яку стилістичну роль
відіграють дієслівні складені присудки у кожному тексті.


І. Повінь - щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках при таненні снігу та льодовиків або під час тривалих дощів. Розрізняють повені весняні, весняно-літні й літні. Більшість річок України мають весняну повінь.

ІІ. Такий світ, жити б тільки і жити, - говорить Таня задумливо. - Небо це. Степ широкий. Пісня. Кохання. Та кому дозволено зазіхати на оце вічне право людське, на працю людську, на щастя? Був час, коли людина була звіром, жила в лісах, печерах, тільки і вміла добувати собі харч, що мисливством, - тоді вона змушена була воювати. З примітивним знаряддям накидалась вона на мамонтів.. Тепер стоять перед нею тисячі книг, в яких зібрано мудрість віків, стоять націлені в небо телескопи, в які вона розглядає далекі світи.(О.Гончар.)


12. Скласти речення, в яких до дієслівного складеного присудка входили б допоміжні дієслова: норовити, заманутися поталанити. хвалитися, здружитися, метнутися.3"ясувати семантичні відтінки речень.


13.У реченнях замінити допоміжне дієслово іншими дієсловами, щоб присудок означав: а) бажання, прагнення допомогти; б) необхідність;

в) можливість, здатність; г) намагання, намір.


1 .Сергій почав працювати на заводі.2. Роман взявся допомогти своєму товаришу.


14. Прочитати. Визначити в реченнях головні члени. Пояснити роль пропущених окремих членів речення або їх частин.


І.– Ну, що? Га?

–Та хто ж його знає? Кажуть, що тепер панам цурка навіки...

– А про землю?

– Земля що? Земля наша…

–Еге, бери обома руками... Аби видержав ..

– Нічого, видержим… Казав Денисенко, що прийде увечері до Гната… Зберіться, кучани, та побалакаємо.(І Микитенко)


ІІ.– Розкажіть щось веселе.

– Не вмію.

– Вчіться. Це чудове мистецтво бути веселим (С Журахович.)


15. Прочитати. Визначити стиль тексту. Встановити, у тексті якого стилю
переважають іменні складені присудки з іменними частинами-іменниками,
прикметниками, дієприкметниками. Чим це можна пояснити?


І. Ялина - хвойне дерево. Замість листя вона має хвоїнки розміром 1-1,5 сантиметра. Вони розмішені окремо одна від одної і тримаються на гілках п'ять - дев'ять років. Ялина - тіневитривала порода. Вона росте тільки на родючому ґрунті. Стержневого кореня не має, а бокові розміщені у поверхневому шарі ґрунту. Живе ялина до 200-250 років, досягаючи у висоту більше сорока метрів. Крона у ялини пірамідальної форми. Поширена ця порода хвойних дерев у північних районах нашої країни. (З журналу.)


ІІ. Коли мова заходить про українського художника І.М. Сошенка, обов'язково згадую Літній сад Петербурга і ту незабутню зустріч з молодим Шевченком. Іван Максимович був першим, хто відкрив неповторний талант майбутнього народного співця. Від нього починається Тарасова стежка до знаменитих Брюллова і Жуковського, до жаданої волі. Дружні стосунки між земляками не поривалися до смерті великого Кобзаря. .. Закінчивши в 1838 році петербурзьку Академію мистецтв і одержавши звання вільного некласного художника, І.М.Сошенко оселився на Україні і зайнявся педагогічною діяльністю. Кілька років він працював учителем малювання у Ніжинському повітовому училищі, згодом викладав у гімназіях Немирова і Києва. Серед його учнів був і В.Д Орловський, відомий живописець, академік петербурзької Академії мистецтв. (З журналу.)


ІІІ. Золотим теплом пронизане весняне повітря, його ласкаві волоконця, його ніжна пряжа вкутують мої бажання, й вони починають світитися незвичайним світлом, наче зросли не в моїй душі, а в самому повітрі цієї щасливої весни, натхненної животворністю, мудрої своєю зеленою ласкою.

Стоять верби, опущені зелененьким листям, і здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький бентежний передзвін - прозорий, кришталевий. (С.Гуцало.)


16.3апам'ятати визначення. Пояснити, з якою метою в реченнях пропущені дієслова - зв’язки. Що зміниться, якщо їх відновити в реченні?


1.Емоції - душевні переживання, почуття гніву, печалі,радошів.2. Емоційне слово - слово, основним змістом якого є вираження почуттів. 3. Експресія - виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань. 4. Експресивність - наявність експресії. 5. Афект – короткочасне бурхливе переживання людини. 6. Культура - сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. 7. Стиль - сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлений змістом, характером і метою висловлювання. 8.Форма - видозміна того самого слова.


17. Прочитати речення, визначити присудки. Зробити висновки про їх стилістичну роль.


1.Полк як полк. 2. Бухта - не бухта, а люстерко, в якім відбивається й коливається все, що лише може заглянути. (Ю.Яновський.) 3. Ніч - мов криниця без дна (М.Рильський.) 4. Була ти наче лісова царівна. (Леся Українка.)


18. Прочитати. Визначити присудки та їх вплив на стилістичне забарвлення речень. Ввести в речення дієслово-зв'язку, пояснити зміни. Який варіант речень більш вдалий?


1. Він з тих людей, що здатні захоплювати. 2. Комбат про тебе хорошої думки. 3. Виявилось, що всі вони із свіжого поповнення, яке прибуло звечора в полк. 4. Таня за старшу тут. 5.Та головне, звичайно, не в харчах, а в духовній поживі, що її так прагне моя душа. 6. Хто ви такий?


19. Визначити додатки. З'ясувати, де вони є засобами уточнення, а де виконують додаткову, емоційно-експресивну функцію.


У центрі Західної Європи в небо здіймаються скелясті гори Альпи. Їхні шпилі і гребені вкриті блискучими крижаними коронами і сніговими мантіями. Із верховини цих гір по альпійських долинах дмуть животворні вітри. Тільки за день вони піднімають температуру повітря на 15-20 градусів. Це - фени. Назва їх походить від латинського слова "фавоніус", що означає "теплий вітер".

Під впливом благодатного фену в природі відбуваються казкові перетворення, брунькують дерева, зеленіють трави - настає весна. (О. Муратов.)


20. Визначити, які з додатків у поданому тексті сприяють образному відображенню предметів і явищ, їхньому емоційному забарвленню.


Який маленький лежу я в дідовому човні і стільки вже знаю приємних і прикрих речей.. Неприємно ходить босому по стерні і їхати на возі з сіном неприємно, коли віз ось - ось перекинеться в річку. Неприємно дивитись на великий вогонь, а от на малий приємно. І приємно обнімати лоша. Або прокинутись удосвіта і побачити теля, що знайшлося вночі. Приємно бродити по теплих калюжах після грому і дощу. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів. (О.Довженко.)


21. Прочитати. Довести, що це текст художнього стилю. Визначити, які означення виконують тільки інформативну функцію, а які - ще й образну.

На гострі брилі кинули його

І прикували боговою люттю

За те, що в муках праведних вогонь

Він передав на добре діло людям

Брели віки. На лугах віражів

Хиталися, блудили в катакомбах Хотів для добрих .. Але ви скажіть:

Чи можна на вогонь поставить пломбу?

Ми славим в одах вогнище святе

Та всіх пускать до нього ще нам рано:

Адже вогонь, що викрав Прометей,

Спалив колись великого Джордано (Б.Олійник)


22. 3а поданим початком скласти твори різних типів мовлення, використовуючи означення. Пояснити їх вплив на стилістичне забарвлення тексту.


1.Осінь. Золота осінь. В яскравому небі білосніжними айстрами пропливають хмари.(М.Стельмах.) 2. О пам'ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись ? Бо й тепер од печалі сивіє жито...(М.Стельмах.)


23. Прочитати речення. Визначити прикладки. Які стилістичні функції вони виконують?


1.Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря - слов'янська земля. 2.Не сон-трава вночі на могилі процвітає, то дівчина заручена калину саджає. З.У нас один старший - батько Максим. 4. Рости ж, серце - тополенько, все вгору та вгору.5 .Ото сестри - чарівниці - отії тополі. 6. Бабусю Настю поховали і ледве-ледве одволали Трохима - діда. 7.Ось слухай же, мій голубе, мій орле-козаче! (Т.Шевченко.)


24. Ввести в речення прикладки. Яка функція прикладок у науковому стилі? Пояснити правопис прикладок.


1. Риба...- розбишака. На суші вона вступає в бійку навіть з собаками. 2. Зайці… не ховаються під землею: їх рятують від ворогів прудкі ноги. 3. На острові Комодо в Індонезії живуть гігантські ящери... 4. У вологих тропічних лісах зустрічається незвичайна рослина… ЇЇ квітка найбільша на земній кулі. 5. Називають її квітка…

Довідка. Бігун, русак, варани, рафлезія, гулівер.


25.Скласти опис на тему " Осінь у лісі", використовуючи такі слова: дерева-велетні, метелики-листочки, красуні-берізки, хмарини-перини, дуби-бородачі, синиці-щебетушки.

Визначити стилістичні функції прикладок.


26. Прослухати текст. Визначити види обставин. Які з них впливають на стилістичне забарвлення тексту і чому?


^ Парує земля

Сизі, молочні випари течуть над нивами. Так буває тільки навесні, коли нахолола, промерзла за зиму земля за кілька весняних днів нагрівається сонцем, віддаючи небові свою вологу.

Чорні ниви тремтять молочним маревом. Здається, впали на землю небеса і голублять її своїми шовковисто-срібними косами. Добре в таку пору, в таку благодатну теплінь прокласти першу борозну, кинути в ріллю зерно. Ляже воно, як дитя у сповиток. Через кілька днів проклюнеться, а за тиждень ніжно-зелений паросток проб'є пухку землю і від тисячі таких малюсіньких стеблин зазеленіє, заграє росами нива. (І.Цюпа.)


27. Прочитати речення. Визначити, якими членами речення виступають порівняльні звороти (іменною частиною складеного присудка, означенням, прикладкою чи обставиною). У яких реченнях порівняльний зворот виконує функцію образності і чому?


1.Як веселе марево, із-за гори мчить заквітчаними кіньми якийсь весільний поїзд.(С. Васильченко.) 2. Вчора набігла хмара, як чумацьке ряденце, та лише покропила суху землю.(М. Коцюбинський.) 3.Ранковими бували заморозки, і земля дзвеніла під ногами . як скляна. (О.Донченко.) 4. Зорі миготіли, як перед дощем, море колисково шелестіло хвилями далеко по узбережжю.(О. Гончар.) 5.І земля тоді теж дивилась на нього, мов жива, і вгадувала його бажання. (М. Стельмах.) 6. Ніби шукаючи розради , він стиснув пальцями струни, і вони озвалися стогоном. (М. Стельмах.) 7. Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті.(І.Нечуй-Левицький.)


^ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ


1. Прочитати текст. Знайти означено - особові речення. Назвати форми дієслова-присудка. Визначити стиль. Пояснити, з якою метою використані ці речення.


Задумайтеся про свою долю. Тільки той може стати справжньою людиною, хто дивиться вперед, визначив, що йому треба зробити за свої роки. Праця - основа всього мудрого і прекрасного на землі. Хто не знає джерела своїх духовних благ, той живе порожнім, беззмістовним життям (В.Сухомлинський.)



  1. Визначити стиль тексту. Яку роль відіграють означено-особові речення?


Дашунька вже через місяць організувала мотосекцію для веселоярівських дівчат і сама стала їх вчити водити мотоцикл. Чи коли хто й чув таке! А тоді організувала при Будинку культури секцію канатоходців - і теж для дівчат!

-Та навіщо, кажеться - говориться! - не міг збагнути товариш Зновобрать.

-Хочу, щоб дівчата не втікали з Веселоярська, йшли до мене на ферму, - пояснила Дашунька.

-Канатом їх прив'яжеш, чи як?

-Грацію вироблятиму, красу, щоб ходили, не торкаючись землі. (П.Загребельний.)


3. Скласти 5-6 означено-особових речень у зв'язку з аналізом п'єси І.К.Карпенка-Карого "Сто тисяч", вживаючи дієслова-присудки: розглянемо, зверніть увагу, вдумаємось, зіставимо, зробимо висновок.


4. Знайти неозначено-особові речення і визначити їх роль у тексті. Довести, що текст художнього стилю.


З печі глянуло і з того дива заплакало ув'язане білоголове, мов кульбаба, дитинча. Ви, певно, і не знаєте, як ото колись прив'язували малечу? Ненастанна праця навчила наших батьків робити це просто і хитромудро: у сволок увірчувалось кільце, до нього чіпляли мотуз, другий кінець його перекидали за комин і так ув'язували під пахи дитину, щоб вона могла гарцювати по всій печі, але не впасти з неї. (М.Стельмах.)


4. Визначити стиль текстів. Яку роль відіграють неозначено-особові речення?


І. Світлофори, немов маяки, показували, як іде кожен берег Дніпра. Вкладали п'ятдесят кубометрів - зразу ж займалися сині вогники Забивали двісті - спалахували червоні. Тисячу показували великі оранжеві зірки. Коли бетонували зверх тисячі, з обох боків зірки на темному фоні неба випливали сині й червоні рівні стрічки. І ці сині, червоні, жовтогарячі вогняні кольори то спалахували, то мінились. І не просто мінились, а говорили. Вони підказували, попереджали, закликали. Їхню розмову розуміли всі - і старе, і мале. Вранці і ввечері на баштах і арках мінялися транспаранти. (Я.Баш .)


ІІ. Основами знань про культуру мови повинен оволодіти кожний. Цього навчають у дитсадку, школі, вдома, у вузі. У цьому допомагають радіо, телебачення, словники, мовні куточки в пресі. Мова зближує людей, допомагає їхньому спілкуванню. (З газети.)


5. Визначити узагальнено-особові речення. Порівняти їх з означено-особовими. Вказати відмінності. Для яких стилів вони характерні?


1. Взяв зобов'язання - виконуй його! Бо ж недаром в народі кажуть: слово-срібло, а діло-золото. (О.Корнійчук.) 2. А вийдеш на - гора, який красивий тутешній край! Небо таке синє, що здається, ніколи б не надивився. (І.Яновський.) 3.Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим , пахучим повітрям.(І. Нечуй-Левицький.) 4. І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній , новій не забудьте пом'янути незлим тихим словом.(Т. Шевченко.)


6. Прочитати прислів'я. Визначити основну їх функцію і роль дієслів-присудків. Який це тип односкладних речень?


1.Здобудемо освіту, побачимо більше світу. 2. Чистим зерном сійте поле, вродить хліб, як море. 3. Шилом море не нагрієш. 4. Машину доглядатимеш - поміч матимеш. 5. По ниточці дійдеш до клубочка. 6. Не страши кота салом. 7. Не вчи орла літати, а рибу плавати. 8. Шукай вітра в полі. ( Народна творчість.)


7. Двоскладні речення замінити неозначено -особовими. Як при цьому зміниться стилістичне забарвлення речень?


1. Біля школи обладнаний спортмайданчик. 2. Для учнів бібліотекар виписав нові журнали. 3. У вихідний день організована прогулянка за місто 4. Для нас побудована нова школа. 5. Про нашу самодіяльність написана замітка в газету. 6. У суботу був організований збір макулатури і металевого лому.


8. 3'ясувати стилістичне забарвлення узагальнено-особових речень. Порівняти з двоскладними реченнями.


1. Пронеси крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду. Віра в рідну Батьківщину починається з віри в людину.(В. Забаштанський) 2. На секунду, на хвилину зупинись, моя людино,—по дорозі Батьківщини йде замріяна дитина. Покажи їй край тутешній - запашну її колиску, про минуле і теперішнє говори їй правду чисту.(О.Лупій) 3. Запам'ятай усе, до кожної стеблини, що тихо проросла скрізь віковий граніт, біля цих могил брехня і зрада гине, тут облітає з кіс скорботний , срібний цвіт.(С.Майданська.) 4. Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем. Тільки раз на цій землі живеш - у могилу не беру провину.(М.Луків)


9. Замінити, де можна, узагальнено-особовими реченнями. Простежити, як зміниться їх стилістичне забарвлення.


1. Скільки радості приносять мені вірші Пушкіна і Шевченка. Сяду на лавочку в саду під яблунею і читаю із задоволенням. Деякі перечитую по кілька разів. Покличе мати додому. Не одразу йду , ніяк не відірвусь від чудових поетичних рядків. 2. Влітку в степу я завмираю від дзвінкого співу жайворонка, щедрості сонячного світла, безмежного простору, хвилюючого моря пшениці. Все це описати я не можу. 3. Ось вам, Надіє Іванівно, і всі мої турботи. Я працюю, ночей не досипаю, все думаю, як би краще, - і що ж ?

10. Визначити узагальнено-особові речення. Зробити заміну дієслів-присудків в наказовому способі складеним дієслівним присудком з допоміжним дієсловом могти. Які відмінності в синонімічних варіантах речень?

Зразок. Чудовий куточок природи. Прогуляйся понад берегом, заглиблюйся в ліс, плавай у Дніпрі. - Чудовий куточок природи. Можеш прогулятися понад берегом, заглибитися в ліс, плавати в Дніпрі.


Херсонський гідропарк. Для літнього відпочинку кращого місця не знайдеш. Це зелений острів у низов'ях Дніпра. Купайся в теплих прозорих водах ріки. До твоїх послуг водна станція. Хочеш, катайся на човні, лови рибу. Хочеш - прогуляйся вглиб острова, поброди по лісу, відвідай зоопарк. Там ти побачиш дивовижних звірів і птахів. А хочеш-загоряй на теплому м'якенькому пісочку чи пограй у волейбол Острів з'єднаний з берегом гарним мостом, що повис через ріку на плавучій баржі 3 нього відкривається чудовий краєвид на місто і річкові простори. Дивишся і не надивишся на красу і велич Дніпра-Славутича.


11. Написати невеликий твір-роздум на одну з тем:


1.На човні (розсікаєш могутні плечі ріки; любуєшся мальовничими берегами Дніпра, дихаєш свіжим повітрям; почуваєш себе бадьорим і сильним). 2. На спортивному майданчику (поспішаєш з друзями на спортмайданчик; слідкуєш за польотом м'яча, пружно підстрибуєш, радуєш своїх болільників).


12. Визначити стилі поданих текстів і структуру безособових речень. Пояснити їх вплив на стилістичне забарвлення кожного тексту.


1. Як тут чудово! Прохолодно, пахне молодим дубовим листям, а головне - видно всю галявину. Та що там галявину! Тепер можна оглянути все довкола Досить тільки залізти вище.


13. Ввести в текст безособові речення, що розкривають емоційний стан автора і його ставлення до героїні. Замінити, де можна, безособовими реченнями, використавши такі слова і словосполучення: як відомо, хочеться сказати, можна гордитися, хочеться відзначити, можна позаздрити, хіба можна порівняти, як відрадно.


По-різному складаються письменницькі, як і взагалі людські долі. Лесина ж доля була незвичайна. Щедро обдарована талантом, наділена ніжним, чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, поетеса зазнала і великого горя. Протягом усього життя її переслідувала хронічна, невигойна тоді хвороба .

Але ніщо не могло зламати Лесю Українку. її життя - сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви і кличе, і вабить до світла. Іншої такої жінки-письменниці, борця немає у світі. (М.Олійник.)


14. Замінити безособові речення синонімічними двоскладними реченнями. Простежити, як зміниться стилістичне забарвлення речень внаслідок заміни

Зразок. Нам треба працювати колективно. - Ми повинні працювати колективно.


І.1. Нам треба було відпочити. 2. Наше щастя тепер не відняти нікому. 3. Дітям треба було викупатися в морі 4. Відкладати нараду далі неможливо.

ІІ. 1. Мені не спиться. 2. Нам хочеться досконало вивчити англійську мову .3. Хлопчикам не встигнути на пароплав. 4. Нам треба було зупинитись.


15. Продовжити кожне висловлювання, додавши емоційно-забарвлені безособові речення.


  1. Над Дніпром стоїть веселка. Скісні струмені водяного пилу тануть, проливаючись на землю благодатними опадами. Здається, нема…

  2. З гори так далеко видно. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом, і луки, порізані синьою річкою Як приємно...

  3. Вечоріло. Над верховіттям дерев займалася зоря. Здавалося...


16. Знайти називні речення. Що вони означають? Пояснити їх роль у художньому стилі.


1. Вітер. Не вітер - буря. Трощить ламає з землі вириває. (П. Тичина.)

2. Рубіжне… Знову путь...Володине ... Кабанне... Нарешті Сватове, і крикнув потяг: "Стій!". 3. Вже станція... завод... і рейки заблищали під безліччю вогнів...Ось робітничий клуб. 4 .Зигзаги свистків паровозних, залізні розгони дороги і буферів брязкіт, і оклик заблуканої машини. 5. Рожевий схід. Галуззя молоде пісні виспівує привітні.


17. Прочитати виразно вірш. З якою метою вжиті в ньому називні речення?


Над Черемошем сяйво місяця

Легенда. Казка. Таїна.

Яремча. Коломия, Вижниця-

Благословенна сторона.

Не раз руйнована й грабована І розподілена між зайд,

Вона лишилася не скорена

І повернулася назад Під стяги матері Вітчизни.

Хижацькі ордища чужі

Не справили жахної тризни

Над прахом руської душі.

Милуюсь більше, аніж горами,

Людьми незламними і гордими. (М.Луків.)


18. Ввести в текст називні речення, які б розкривали основну його думку. Визначити стилістичну функцію таких речень.


1. Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли і взялися бронзою. Пахощі зрілого хліба особливо відчутні вечорами, коли спадає спека. Настояне на колосках повітря розтікається селом. Гарячий вітер з рідного поля сповіщає хліборобам: "Жнива"!

2. У магазині щедро пахне хлібом. Переступили поріг, і одразу найтонші медяні пахощі огортають тебе. Цей запах чуєш за добрий квартал від хлібного магазину.


19. Переказати текст, вживаючи замість двоскладних різні типи односкладних речень. Як від цього зміниться текст?


Юрій Яновський був сином і співцем свого народу. Знав його, любив, для нього творив. Він кохався в світовій поезії, найкращими друзями мав російських письменників, серед яких найближчим до його творчого спрямування був Всеволод Вишневський. Він мислив масштабами вселюдськими, дбав про рідну літературу як частину світової, все робив для того, щоб власна творчість гідно репрезентувала українське письменство. Мріяв викувати залізну троянду рідної літератури. Викував "Вершники" й "Мир" - дві найкращі, найповніші її пелюстки. Його залізна троянда літератури разом з її творцем пішла в великий світ - у вдячну пам'ять і любов.(О.Бабишкін.)


20. Замінити односкладні речення синонімічними двоскладними. Як вплинула на стилістичне забарвлення тексту синонімічна зміна?


Батько мовчки зосереджено укладав речовий мішок, - і це було страшно. Завжди веселий, ласкавий, він у цей день був суворим, мовчазним, тільки стиха промовив:

- Нічого не поробиш, синку. Війна.

Володя Ковальчук , високий, худий хлопчина, нічого не відповів, сумно спостерігаючи за всім, що відбувається навколо. Як йому хотілося кинутися батькові на шию, притиснутись міцніше і так разом з ним мчати назустріч вогню і небезпеці...

Батько пішов на фронт, і в будинку біля лісу, що дуже близько підходив до залізниці, стало якось особливо порожньо. Ліс дбайливо сховав Володю та його матір Марію Григорівну, коли німці підійшли до станції і бої почалися майже біля самого будинку.(Зб. «Діти – герої.»)

  1   2




Похожие:

Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПротокол №3 Рецензенти: Навроцька О. В. вчителька зарубіжної літератури, перша категорія, старший вчитель Немирович Т. М. вчителька української мови та літератури
Навроцька О. В. – вчителька зарубіжної літератури, перша категорія, старший вчитель
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПротокол №3 від 13. 03. 2013 р. Рецензенти : Немирович Т. М. вчитель української мови, вища категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія
...
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconТ. М. Немирович
Навроцька О. В. – вчителька зарубіжної літератури, перша категорія, старший вчитель
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПротокол № Рецензенти: Токар А. О. вчитель німецької мови, вища категорія, старший вчитель. Якимчук Л. В. вчитель інформатики, вища категорія
Упорядник: Годунко Л. Ф. вчитель англійської мови Квітневської зош І-ІІІ ступенів
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПроблема збереження духовності
Квітневська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 10 клас, с. Квітневе Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української...
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconМуштин Надія Василівна, голова методичного об'єднання вчитель географії Шепетівської сзош №2 спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
Клімович Діна Степанівна, вчитель біології, вчитель вищої категорії, старший вчитель,директор школи
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПоложення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. №930 Кваліфікаційна категорія працівника

Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПротокол пк наказом директора школи № від 200 р. № від 200 р. Голова пк директор школи: Інструкція №1-ф
Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів”...
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconПлан роботи опорної школи із зарубіжної літератури
Використання і впровадження досвіду роботи та підвищення рівня організації навчально-виховного процесу
Протокол №3 від 18. 03. 2011 р. Рецензенти: Навроцька О. В. вчитель зарубіжної літератури, перша категорія Тунік Ю. О. директор школи, вища категорія iconКатегорія дітей

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы