Передмов а icon

Передмов а



НазваниеПередмов а
Дата конвертации19.09.2013
Размер255.05 Kb.
ТипДокументы
источник





П Е Р Е Д М О В А



В епоху морального і духовного зубожіння, коли батьки в пошуках за заробітками кидають процес виховання своїх дітей напризволяще, покладаючись лише на школу, забуваючи про негативний вплив вулиці, і діти, залишаючись на одинці з собою, ідуть за течією складної сучасної дійсності. Як некероване судно, наштовхується постійно на мілини і скелі, так і діти не можуть обрати із потоку інформації, що навалилась на них, істинні духовні цінності. Наркоманія, забрудненість телебачення бойовиками, порно, мильними операми, естрадою низької якості, нецензурною лексикою, доступність “жовтої преси” з відвертими фото,- все це всмоктується довірливими дітьми. І якщо поруч нема досвідченого направляючого на істинний шлях вихователя, то наслідки будуть страшними.

В цій ситуації школа стала єдиним виховним закладом, який бере на себе весь удар. В зв`язку з цим виховної сфери лягає відповідальність переходу до більш нових методів роботи з дітьми. Необхідно створити цілий механізм, який буде направлений на забезпечення формування духовної особистості учнів в тісному зв`язку з культурою українського народу, його традиціями, які складались історично.

Фольклор – важлива сфера духовної культури кожного народу і на його основі повинна будуватись виховна робота в школі, так як розвиток духовності неможливий без усвідомлення себе часткою народу, його культури. В цьому розумінні фольклор – це школа спілкування, культури поведінки, культури побуту і одягу, праці і т.д.

Мистецтво народу відображає сформоване віками уявлення людей про оточуючий світ, природу, красу і гармонію життя, про добро і зло. Тому виховна робота повинна спиратися на фольклор рідного краю та українського народу.

З цією метою в школі необхідно створити “Творчу майстерню мистецтв”, яка включає в себе декілька направлень, і як підсумок, виконує єдине істотне завдання: “Виховання духовної культури учнів в тісному зв`язку з традиціями українського народу та народів, що населяють Придністров`я.”


  1. ^ ФОРМИ РОБОТИ ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ


В основу роботи майстерні повинні входити постановки сценічних дій, де будуть задіяні всі жанри майстерні, тобто буде здійснюватися “синтез мистецтв”. Постановки майстерні мають відображати всі сторони життя народу, його календарно-обрядові звичаї, а також повсякденне життя школи.

Спочатку необхідно зацікавити дітей, створити таку атмосферу, щоб у всіх дітей викликати бажання брати участь в роботі майстерні по тим направленням, до яких у них проявляється здатність.

Кожна лабораторія майстерні виконує ті завдання, які стоять перед нею для досягнення кінцевого результату:



  • Музика: постановка вокально-інструментальних творів та танців;

  • Театр: взаємодіючи з музичною лабораторією – постановка сценічних дій;




  • Образотворче мистецтво: художнє оформлення дій, вистав, декорацій і т.п.;




  • Народно-прикладне мистецтво: виготовлення костюмів, декорацій, предметів побуту;




  • Радіо: оповіщення шкільного життя - події, новини, музичні привітання, оголошення і тому подібне;




  • Телебачення: зйомка, монтаж і широкий показ роботи майстерні: вистав, концертів, засідань учнівського комітету, святкових лінійок і т.п.


Необхідно наголосити, якщо діти беруть участь в роботі однієї лабораторії це зовсім не означає, що вони не мають можливості брати участь в роботі іншої лабораторії, навпаки – це доповнює одне одного, і, як підсумок, дає плідні результати ( діти всесторонньо розкриваються в мистецтві).


  1. ^ НАПРАВЛЕННЯ ПО ЖАНРАМ

М У З И К А


1. Вокальне направлення:

а) солісти;

б) ансамблі, дуети, тріо;

в) хор.

2. Інструментальне направлення:

а) ансамбль сопілкарів;

б) оркестр народних інструментів;

в) ансамбль естрадного типу.

3. Хореографія: колективи народних танців – молодша, середня та старша група.

Т Е А Т Р


  1. Колективи класичного та фольклорного направлень;

  2. Колектив лялькового театру;

  3. Читці;

  4. Ведучі.

^ ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО


Художники, оформителі та декоратори.


НАРОДНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО


1. Гурток вишивки, шиття.

2. Гуртки виготовлення декорацій;

3. Робітники сцени (установка обладнання сцени) і т.д.


НАРОДОЗНАВСТВО


  1. Вивчення народних традицій, побуту, історії народу, пропагування народної культури, втілювання зразків народної творчості в шкільних виставах та заходах.

  2. Музей народознавства і школи:

а) підготовка екскурсоводів.


^ РАДІО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ


  1. Шкільна радіостанція:

а) диктори;

б) коментатори;

в) ведучі музикальних програм і т.д.

  1. Шкільне телебачення:

а) оператори;

б) ведучі;

в) технічна майстерня.

Музика


“Музичне виховання –

це не виховання музиканта,

а перш за все виховання людини.”

(В.О.Сухомлинський)


Основа роботи музичної лабораторії – народно-пісенна творчість, яка ґрунтується на глибоких співацьких традиціях народу, а народна пісня використовується у ролі навчального і виховного засобу. Формування музичних вмінь та навичок, розвиток творчих здібностей здійснюється через комплексну діяльність: вокальну, танцювальну, театральну, рухову, ігрову: ігри зі співом, танцями, рухами, ритмізована мова, інсценізація пісень, казок. Найважливіше завдання музичної лабораторії – це виховання основного музичного інструменту дитини – голосу; використовуючи музичні інструменти, зацікавити дітей, прилучити до активного музикування: гра на музичних інструментах – доступна і активна форма розвитку музичних здібностей дітей, їх творчої самостійності формування високої моралі, справжнього високохудожнього смаку, творчої ініціативи, самостійності, вольових якостей, світогляду.
^

Вокально- хорова робота


Складний творчій процес, який передбачає серйозну роботу, спрямовану на розвиток у дітей голосу, слуху, творчого мислення, уваги, волі, емоційності, пам’яті. Першочергове завдання хорового співу – це навчити співати кожного учасника хору і весь колектив.

Організація хорового колективу здійснюється на основі фізіологічних та вікових особливостей дітей, враховуючи середні вікові робочі діапазони голосів:



Клас

Вік

1 голос

2 голос

1

(6)7 - 8

Мі1(ре1)-сі1(до2)

-

2

8 -9

Ре1(до1)-до2(ре2)

-

3

9-10

До1 – ре2

-

4

10-11

До1 – ре2(мі2)

До1 – до2

5

11-12

До1 – мі2

Сі(м) – ре2

6

12-13

До1 – мі2(фа2)

Сі(м)(ля(м))-ре2

7

13-14

До1 – мі2

Сі(м) – до2

8-10(11)

14-17

дівчата

Юнаки







Сі(м)-фа2(соль2)

Ре(м)-ре1

1. хор молодших школярів – 1 –4 класів ( 7 –10 років); 2. хор середніх та старших класів – 5 – 10 (11) класів (складається з хлопців та дівчат, в яких ще не почалась мутація); 3. ансамбль хлопчиків; 4. ансамбль дівчат; 5. окрема робота із солістами.


В умовах школи всі колективи за видом будуть дво- і триголосні. Кількісний склад хору по можливості повинен бути 60-65 дітей.


Хорові заняття рекомендовано проводить:


  • молодший хор – 4 години (академічних) на тиждень;

  • хор середніх та старших класів – 4-6 годин (академічних) на тиждень.

  • ансамбль хлопчиків – 2 години на тиждень;

  • ансамбль дівчат – 2 години на тиждень.



^

Орієнтований об’єм навчальних годин




Зміст і види роботи

Загальна

кількість

годин

Теорія

Практика

1.
^

Вокально-хорова робота:


Виконання пісень



65


5


60

2.

Вокально-хорові вправи

25

5

20

3.

Індивідуальна робота

15

3

12

4.
^

Музична грамота


11

2

9

5.

Слухання музики


10

4

6

6.
^

Пізнавально-виховні заходи:(екскурсії, прогулянки, бесіди і т.п.)


10

1

9



Всього:


136

20

116


^ Виконання української народної пісні

Розкриття її значення як виразника історичного минулого народу, його праці, побуту, думок, сподівань.


Виконання авторської пісні

Повідомлення про композиторів (біографічні дані, творчій портрет). Розкриття змісту музики, тексту, особливостей музичного образу. Повідомлення про авторів слів.

^ Вокально-хорові вправи

Творчий розвиток хорового колективу неможливий без оволодіння вокально-хоровими навичками: формування правильного співочого дихання, чистоти інтонування, виразності виконання.


^ Музична грамота

Учням необхідно прищепити навички орієнтації в нотному тексті, вирішувати проблему музичного слуху завдяки ладовому відчуттю, орієнтуватися в художньому змісту творів, в засобах виразності: мелодія, темп, динаміка, лад, ритм, тембр.


^ Слухання музики

Слухання музики повинно ввести дітей в чарівний світ музичного мистецтва. Зразки народного вокально-хорового матеріалу, а також інструментальних творів поглиблюють сприйняття музики, поширюють кругозір учнів. Вміння сприймати музику – важлива частина в роботі музичної лабораторії.

^

Використання музичного матеріалу:


Народно-пісенний матеріал: М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, Ф.Колесса, В.Верховинець, Л.Ревуцький та інші по вибору викладача.

Вокально-хорові вправи: Д.Огороднов.

Музично-ритмічні вправи: А.Верещагіна.
^

Репертуар підбирається згідно з роботою майстерні.


(Збірки пісень: А.Р.Верещагіна – “Полинула чечіточка”, “Українські народні пісні для дітей”; А.Г.Любченко – “Чарівна скринька”; А.С. Житкевич - “Збірка пісень для учнів 1-4 класів”, В.Я. Кващук - “Збірка пісень для учнів 5-8 класів”; М.К. Яскулко – “Збірка пісень для учнів 5-8 класів (Тернопіль 2001рік); Ф.Колесса – “Шкільний співаник”; М.Ведмедеря – “Пісенник для учні в початкових класів”; М. Ровенко -“Все навпаки”; О. Павленко – “Хрестоматія з музики”; Г.І. Гінзбург – “Українські народні пісні” та ін.)
^

Ансамбль сопілкарів


Сопілка – українській народний інструмент з великими технічними можливостями. Вона має приємний тембр, який нагадує голос людини. Виконання на сопілках сприяє поглибленню знань народно-пісенних зразків, розвитку музичного слуху дитини. Під час роботи ансамблю в учнів формується такі важливі моральні якості, як взаємовиручка, працелюбство, розуміння спільних обов’язків.

Заняття ансамблю сопілкарів рекомендовано проводить згідно з можливостями роботи всій лабораторії, але не менш чим 4 години на тиждень.
^

Репертуар ансамблю складається з українських народних пісень по вибору викладача та по бажанню дітей.


Рекомендована література: Я.А.Мазур – “Юному сопілкареві”, “Навчання грі на сопілці”; Л.О.Хлєбникова – “Музика в школі”; Г.В. Довженко – “Дитячий фольклор” та ін.


^ Оркестр народних інструментів

Гра на музичних інструментах зацікавлює дітей. Вони дуже активно підходять до музикування. Інструментальне виконавство дає широкі можливості у всебічному вихованні дітей.

Враховуючи специфічний напрямок даної галузі та обмеження часу, в оркестр бажано залучати дітей, які вже мають певний навик у грі на деяких інструментах, наприклад: на баяні, акордеоні, скрипці, гітарі. Проте не слід відмовляти тим дітям, котрі, не маючи певних навиків гри на інструментах, виявляють бажання займатися в оркестрі.

Склад оркестру може бути різноманітним, це залежить від наявності інструментів у школі. Основу складають – баян, акордеон, гітара, скрипка, домбра, сопілка, кларнет, барабан, тарілки, трикутник, тобто більш доступні інструменти. Непогано мати в оркестрі бандуру.


^ Зразковий розподіл навчальних годин:(4 год./тижд.)



Зміст і види роботи

Загальна

кількість

годин

Теорія

Практика

1.

Робота над музичними творами

60

5

55

2.

Слухання музики

10

3

7

3.

Індивідуальна робота

10

2

8

4.

Музична грамота

10

5

5

5.

Пізнавально-виховні заходи:(екскурсії, прогулянки, бесіди і т.п.)

10

1

9

6.

Всього:

136

36

100


Репертуар оркестру залежить від потреб всій лабораторії і складається здебільш з різножанрових українських народних пісень.

Значення оркестру для роботи всій лабораторії велике: супроводження для хору, вистав, танців і т.п.

Рекомендована література: П,Г. Іванов – “Оркестр українських народних інструментів”; А.І. Гуменюк – “Українські народні музичні інструменти” та ін.

^

Ансамбль естрадного типу


Гра на електромузичних інструментах – новий, доступний для підлітків вид музикування. Дітей зацікавлює процес гри в ансамблі. Важливо навчити учасників ансамблю не тільки емоційно сприймати музичний твір, що виконується ними, але й самостійно оцінювати результати своєї роботи.

Слід використовувати різноманітний репертуар: від відомих сучасних естрадних пісень до українських народних. Включення до репертуару ансамблю зразків народної музики – ефективний шлях доцільного спрямування роботи в бажаному напрямку.

Література: А.Г. Болгарський – “Програма роботи вокально-інструментальних ансамблів учнів загальноосвітніх шкіл”.

Хореографія


Танці посідають значне місце в роботі майстерні. Треба створити сприятливі умови для розвитку хореографії в школі. Самодіяльний танцювальний колектив школи має рости і міцнити, наслідуючи приклади професійних митців.

Для хореографічного мистецтва народна творчість є невичерпаним джерелом, тому слід вивчати історію свого регіону, знайомитись зі старими людьми, які можуть розповісти про особливості мистецтва танцю своєї місцевості.

Щоб робота танцювальної лабораторії була направлена на удосконалювання майстерності дітей, необхідно придбати чимало записів народних і сюжетних танців, композицій та хореографічних картинок.

Керівнику танцювального колективу слід будувати роботу на основі технічних можливостей учасників колективу, проте не рекомендується приділять увагу лише тільки техніці танцю, а вести ще і навчально-виховну роботу з учасниками колективу.

До програми роботи танцювального колективу необхідно включити декілька розділів: ритміку (елементи музичної грамоти), танцювальну абетка, танець.

Ритміка


  • Ритмічні вправи и музичні ігри для молодшої групи;

  • Ритмічні вправи, слухання та розбір танцювальної музики для середньої та старшої групи.
^

Танцювальна абетка


  • Вивчення основних позицій і рухів народного танцю;

  • Розвиток технічної майстерності учнів.
Танець

  • Вивчення народних танців.


Орієнтований об’єм годин (для всіх вікових груп 2 години на тиждень):



Зміст і види роботи

Теорія

Практика

Загальна

кількість

годин

1.

Ритміка (елементи музичної грамоти)

6

16

22

2.

Танцювальна абетка

4

20

24

3.

Народний танець

2

20

22

4.

Всього:

12

56

68



Театр



Участь у сценічній дії активізує розвиток творчих здібностей дитини, розвиває артистичність, справляє позитивний вплив на становлення особистості. Ініціатива школярів у створенні постановок є особливо цінною. З досвіду роботи з дітьми видно, як вони із задоволенням беруть участь у різноманітних сценічних діях, виставах, конкурсах.

Завдання керівника – навчити дітей сценічній культурі, культурі поведінки на сцені, зацікавити, захопити дітей, створити таку атмосферу, щоб навіть у несміливих дітей викликати бажання брати участь у сценічній постановці.

Розподіляючи ролі, дуже важливо враховувати психологічні якості та вікові особливості дітей.


^ Колектив класичного та фольклорного направлень

Завдання колективу вивчати і пропагувати зразки народної творчості, письменників класичної української та світової літератури і здійснювати постановку їх на сцені.

^

Орієнтований об’єм годин за дисциплінами


(3 години на тиждень):




Зміст та види роботи

Теорія

Практика

Індивід.

Загальна кількість годин

1.

Пластика і рух на сцені.

3

15

2

20

2.

Постановка голосу.

2

6

2

10

3.

Фольклор: народні традиції, календарні свята та обряди.

9

25

5

39

4.

Класичні літературні твори.

5

25

3

33

5.

Загальна сума годин:

19

71

12

102



^

Колектив лялькового театру

Орієнтований об’єм годин


(2 години на тиждень):



Зміст та види роботи

Теорія

Практика

Загальна кількість годин

1.

Ляльковий театр: особливості жанру.

10

-

10

2.

Види ляльок, їх виготовлення.

4

14

18

3.

Робота з ляльками на сцені

10

30

40

4.

Всього:

24

44

68



^

Читці та ведучі


Першочерговим завданням тут є підвищення та вдосконалення мовленнєвої культури дітей, збагачення їх словникового запасу, виправлення мовних дефектів та помилок, надбання навичок виразного виконання поетичних творів та текстів.

Метод роботи з дітьми - переважно індивідуальні заняття.

Література: М.Френзель – “Пластика сценічного простору”; Г.Довбишенко – “Театр”; І.Франко – Твори; Т.Шевченко – Повне зібрання творів; Леся Українка – Твори; І.Мар`яненко – “Сцена, актори, ролі.” та ін.
^

Образотворче мистецтво


Значення цього виду мистецтва для роботи всій майстерні не можна переоцінити. Відомо, що близько 80% всієї інформації в світі людина отримує візуально. І тому, коли сценічна дія здійснюється на естетично оформленій декораціями та атрибутами сцені, виготовленими власними руками учнів, ефективність такої дії зростає, вплив на розвиток творчих здібностей дітей підвищується. У дітей з’являється бажання до творчого зросту.


Мета керівника – прилучити дітей до мистецтва, допомогти їм розвинути природні здібності, потяг до прекрасного, формувати бажання, а також вміння навчитися професійно, зі смаком оформлювати сценічні вистави і т.п.


Напрям образотворчої майстерні повинен виявитись у живописі на полотні, стінах (мається на увазі, наприклад: розпис стін музею народознавства), плакатах, розпису декорацій.


^ Орієнтований об’єм годин

(3 години на тиждень):



Зміст та види роботи

Теорія

Практика

Загальна кількість годин

1.

Розпис як вид мистецтва

2

-

2

2.

Техніка розпису

5

25

30

3.

Види театральних декорацій

10

-

10

4.

Практичне оформлення вистав та інших заходів

5

45

50

5.

Пізнавально-виховні заходи:(екскурсії, прогулянки, бесіди і т.п.)

5

5

10

6.

Всього:

27

75

102


Орієнтовний перелік тем до пункту “Види театральних декорацій”:


  1. Декоративний плакат;

  2. Жанр. Його види;

  3. Декоративний пейзаж;

  4. Історичний жанр;

  5. Міфологічний жанр (билини);

  6. Побутовий жанр, український побут. Сюжети;

  7. Мініатюра;

  8. Пропорції людської фігури;

  9. Орнамент;

  10. Занавіска.

Література: Є.А. Антонович – “Декоративно-прикладне мистецтво” та ін.
^

Народно-прикладне мистецтво



Учасники даної ланки майстерні на практиці використовують усі знання, навички, прийоми та вміння, набуті на уроках “Технічної праці” та “Обслуговуючої праці”. Діяльність цього колективу має і самостійний напрямок, а також і спільний: робота дівочого колективу спрямована на забезпечення майстерні костюмами для сценічних дій, різного роду вишивками, м’якими іграшками і т.п.; робота хлопців має бути спрямована на виготовлення декорацій для сцени, різної домашньої утварі та речей, приладдя для сцени з тим, щоб лабораторія образотворчого мистецтва потім їх оформлювала та розписувала.

Під час роботи в лабораторії підлітки набираються досвіду для послідуючого життя, набувають працелюбність, вчаться шанувати будь-який труд, відноситись з повагою до людей різних професій.

Планування тем, видів робіт, орієнтовний об’єм годин проводиться згідно плану гуртків “Технічної творчості учнів загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів” – В.І.Крутов та згідно з планом роботи всієї майстерні.



Народознавство


Тематика роботи майстерні ґрунтується на основі народознавства: вивчення народних традицій, культури свого народу, зразків музичної та усної народної творчості.

Однією із найголовніших умов розвитку дитини є виховання в учнів потреби знати свій народ, своє минуле, берегти, продовжувати і примножувати традиції свого народу. Тому основні події Творчої майстерні мистецтв повинні втілюватись в шкільних святах, заходах, виставах, пов’язаних як із міськими, шкільними святами, так і з народними традиціями.
^

Орієнтовний тематичний план свят заходів, вистав




Зміст роботи

Дата проведення

Місце проведення

1.

“Дзвіночок дзвонить, кличе нас: “До школи час, до школи час!

1 вересня

Шкільний майданчик

2.

“Моє Придністров’я – стежками Батьківщини.”

2 вересня

Участь у міських заходах

3.

“Свято врожаю”.

вересень

Підшефне підприємство.

4.

“Вчителько моя – зоре світова”.

жовтень

Шкільний актовий зал

5.

“Моя українська школа – моя гордість!”

листопад

Шкільний актовий зал

6.

“Місто мого дитинства” (день міста); Свято Архангела Михайла.

листопад

Шкільний актовий зал

7.

“Свято Андрія”.

13 грудня

Шкільний актовий зал

8.

“Свято Миколая”.

19 грудня

Шкільний актовий зал

9.

“День Конституції ПМР”

Напередодні свята

Позакласні години

10.

“Новорічне добре свято”.

Останній тиждень року

Шкільний актовий зал

11.

“...Бо прийдуть до тебе три праздники в гості...”:

“Різдво Христове”:

“Свято Василя”:

“Святе Водохреща”:



Зимові канікули;

14 січня

19 січня

Виступ на підшефному підприємстві;


Шкільний актовий зал;

12.

“День Захисника Вітчизни”.

напередодні

Шкільний актовий зал

13.

“Ні, я не вмерла, я жива...” – День народження Лесі Українки

25 лютого

Шкільний актовий зал

14.

“Ой, весно, весняночко”- зустріч весни (укр..):

“Мерцішор”- зустріч весни (молд.):

1 березня


1 – 7 березня

Шкільний актовий зал;


Участь у міських заходах.

15.

“Міжнародний жіночий день - 8 березня”:

напередодні

Шкільний актовий зал

16.

“Ми вшановуєм пам’ять Шевченка”.

9.10 березня

Шкільний актовий зал

17.

“День сміху”:

1 квітня

Шкільний актовий зал

18.

“Великодні свята” -

“Вербна неділя,

“Воскресіння Христове”:

квітень

Шкільний актовий зал

19.

“День Перемоги”: концерт.

“Хвилина мовчання”:

Напередодні;


9 травня

Шкільний актовий зал;

Міський меморіал Слави

20.

“День школяра”

19 травня

Шкільний майдан

21.

“Дитинства останній дзвоник”:

25 травня

Шкільний майдан, Шкільний актовий зал.


22.


“Козацькому роду нема переводу”: козацькі традиції та забави.


Протягом року


Шкільний актовий зал; спортзал, спорт.майдан.

Деякі календарно-обрядові свята та традиції не входять в межі навчального року, тому незалежно від того, коли відбувається те чи інше свято, необхідно вносити їх в тематичний план і проводити заходи, пов’язані з ними на протязі всього навчального року:


  • Івана Купала;

  • Жнива, Жниварські обряди;

  • Моя родина;

  • Зелені свята (День Святої Трійці) та ін.


Існування у школі музеїв народознавства та історії школи вимагає готувати учнів-екскурсоводів, які будуть вести роботу в музеях, знаходити експонати для них, проводити екскурсії для учнів школи та гостей.


Література: В.І. Наулко – “Культура і побут населення України”; О.С. Смоляк – Українське народознавство”; Г.В. Довженюк – “Дитячий фольклор” та інша література з колядками, щедрівками, веснянками, гаївками, загадками, казками і т.п.
^

Радіо і телебачення


Важливу роль у формуванні особистості, розвитку її емоційної сфери відіграє екранне мистецтво (телебачення, відеокультура ) та радіо. Величезна тематика, складні засоби художньої виразності, а також дійовий вплив сучасного телебачення та радіо, вимагають обов’язкового введення цих видів мистецтва в шкільне життя.


Навчально-виховні завдання лабораторії телебачення та радіо:


  1. Формування духовної культури учнів.

  2. Виховання любові до мистецтва.

  3. Розвиток естетичного смаку.

  4. Навчання основам аудіовізуальної майстерності.

  5. Розвиток творчих здібностей учнів, емоційної сфери, фантазії, пам’яті.

  6. Розширення словникового запасу учнів (наприклад, дикторів, ведучих та коментаторів), підвищення культури мовлення.

Роботу лабораторії слід детально продумати, враховуючи умови та можливості, наявність технічних засобів.

Завдання даної галузі: висвітлювати всі сторінки шкільного життя.

^

Заключне слово



Масова форма роботи Творчої майстерні мистецтв говорить про те, що головною метою є охоплення найбільшої кількості дітей, вимагаючи у них використовувати уміння, навички, знання, удосконалювати свою майстерність.

Головним принципом інтеграції усіх галузей майстерні є розуміння того, що об’єднання різних видів мистецтв – це мова, що зрозуміла всім людям, яка направлена на розвиток найкращих людських почуттів – любові, довіри, співчуття, поваги.

Всі святі, вистави, заходи, в найбільшій мірі, повинні бути близькими до родинного і принести велику естетичну насолоду його учасникам.

Народознавчий матеріал, - на основі якого побудована робота Творчої майстерні мистецтв, - це велика духовна зброя, за допомогою якої педагогам-вихователям слід вчить молоде покоління любити людей, навколишній світ, природу, поважати, розповсюджувати та примножувати традиції свого народу, щоби бути гідними людьми суспільства та вірними синами своєї Батьківщини.


1

 Програма постійно доповнюється та удосконалюється.





Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы