Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття icon

Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття



НазваниеУрок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття
страница1/6
Дата конвертации03.12.2012
Размер0.95 Mb.
ТипУрок
источник
  1   2   3   4   5   6
1. /istoria-ukrainu-8klas/~$тулка 3.doc
2. /istoria-ukrainu-8klas/Зм_ст пос_бника.doc
3. /istoria-ukrainu-8klas/Титулка.doc
4. /istoria-ukrainu-8klas/уроки.doc
Розділ виставки: Інформаційно-комунікаційні технології Упорядник: Шарапанюк І. М. – методист районного методичного кабінету Категорія: кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії»
Istoria-ukrainu-8klas
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття

Урок 1

Тема: Суспільно-політичне становище України кінця XV-початку XVІ століття

Мета: навчити порівнювати соціальне становище різних груп суспільства, пояснити причини і наслідки виникнення українського козацтва; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте. Під владою яких держав перебували українські землі кінця XV- початку XVІ століття

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя.

1.Вищі стани суспільства.

Розповідь вчителя

Верхівку шляхетської ієрархії становили князі, за ними йшли пани, потім середня і дрібна шляхта. Така структура утвердилася в Україні з XV ст. і була поширена на Волині та в Центральній Україні до середини XVІ століття

На українських землях існували такі вищі стани:

1. Аристократи (великі пани), або магнати.

Це — нащадки удільних князів і старих (панських) заможних родів. Це звання передавалось у спадщину. Мали великі земельні «володіння». Права аристократів було закріплено привілеями 1492 і 1506 рр.

• вони дістали захист від суду провінційної адміністрації;

• мали право утримувати власні збройні загони;

• мали власні хоругви і під ними виступали на війну;

• під час воєнних дій очолювали власні військові сили;

• ніхто не мав права на них скаржитись, хіба тільки великий князь або панська рада при великому князі.

В Україні налічували 20 князівських і 50 боярських родів.

2. Пани.

Пан — родовитий лицар — землевласник. На Україні це слово вживалося з другої половини XIV ст. Пани мали спадкову, а не надану великим князем вотчину. Це означало, що:

• їхні володіння діставалися їм у спадщину від діда-прадіда;

• їхні права на володіння землями було узаконено державними актами;

• вони мали право збирати з населення своїх володінь податки і вимагати виконання повинностей. На відміну від Русі, у Литовській державі бояри не були власниками землі. За користування землею мусили відбувати військову повинність.

3. З другої половини XIV ст. бояри — лицарі стали називатися шляхтичами. Шляхтич — людина відомого, благородного походження. Формування шляхетського стану тривало в XIV—XVI ст. Великокнязівська влада пильно стежила, щоби до складу шляхти потрапляли лише ті, хто належав до боярських родів. Законодавство XIV — другої половини XVI ст. закріпило привілеї шляхти.

Польська шляхта — (дрібні й середні феодали). Вони мали великі привілеї:

• шляхетський титул був спадковим або надавався правителем держави;

• вони мали особисті свободи, права недоторканності;

• дістали право вільно розпоряджатися своїми землями;

• мали власний суд;

• могли обіймати державні посади;

• звільнялися від сплати податків і виконання повинностей;

• могли вести торгівлю, організовувати ремесла, промисли.

Українська шляхта таких прав, як польська, не мала:

• вона володіла невеликими маєтками;

• не мала права продавати чи дарувати без спеціального дозволу свій маєток;

• вважалася особистими слугами князя чи короля;

• була зобов'язана виконувати персональну кінну службу;

• до кожного військового походу виставляла певну кількість озброєних вершників;

• на неї покладалися роботи з ремонту й укріплення замків та будівництва мостів;

• вона сплачувала певний натуральний податок.

Українська шляхта дотримувалася православної віри. Тому не дивно, що українська шляхта вела боротьбу за те, щоби мати такі самі привілеї, як і польська. Частина її засвоювала польську мову, часто-густо переходила в католицьку віру. Інша частина поповнювала козацькі ряди і вела боротьбу проти польського панування.


II. Кінець XV — початок XVI ст. — впливовим станом було православне духовенство, яке в той час користувалося підтримкою великого князя Литовського.


2. Становище непривілейованих груп населення.

-робота в групах-

(с/р. за підручником + додаткова інформація від вчителя)

1 група: селяни «отчики»

2 група: вільні селяни

3 група: похожі селяни

4 група: міщани.

III. Селянство — більшість українського народу.

Групи селян:

1. "Отчики" — колишня дворова челядь магнатів і багатої шляхти, які не мали власності, мешкали у дворах панів, працювали під наглядом панських слуг, фактично без правні та беззахисні. У середині XVI ст. з дозволу своїх господарів вони заводили помешкання, сім'ї, майно.

Починаючи з другої половини XVI ст. отримували й землю, стаючи залежними селянами.

2. Вільні селяни — члени хліборобської громади.

Вони жили окремими господарствами — димами. Кілька димів становили дворище, група дворищ утворювала волосну громаду.

У громаді існувала кругова порука щодо виплати данини і виконання повинностей. Громада жила за нормами звичаєвого права. Волосні громади поступово розпадалися на сільські. Земля та угіддя (луки, ліс, річка) вважалися спільними. На чолі громади стояли виборні старости, отамани. Згодом феодали дедалі частіше призначали сільську адміністрацію.

3. Похожі селяни.

Вони не мали власної землі, але ще користувалися особистою свободою були змушені йти в кабалу до феодала, за що отримували від нього землю, реманент на борг. Ставали феодально залежними.

IV. Міщани (населення українських міст) поділялося на:

1. Купецько-лихварську верхівку.

В їхніх руках зосереджувалася вся влада.

2. Дрібні та середні власники (цехові майстри, середні та дрібні торговці).

Були досить впливовими.

3. Плебс (міські низи) — позацехові ремісники, підмайстри,

наймити, чорнороби.

Становище міського населення погіршувалося, коли міста передавалися в оренду або коли вводилися війська на постій.


3. Економічне життя на українських землях.

-повідомлення учня-

1 учень: сільське господарство

2 учень: розвиток міст.


СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Основою господарства на українських землях залишалося рільництво. Великі литовські князі та польські королі вважали українські землі власністю своїх держав і розпоряджалися ними в інтересах панів. Вони роздавали грамоти на володіння землями з правом експлуатації селян, які працювали на цих землях.

Селяни:

• сплачували численні податки на користь держави і феодалів;

• відбували феодальні повинності (варта, підводи, замкові роботи, ремонтування гребель тощо);

• відробляли панщину.

Феодали почали створювати фільварки на підмурках примусової праці селян — панщини.

Фільварок — хутір, ферма.

Це були багатогалузеві господарства.

Крім рільництва і скотарства, у фільварках розвивалися промисли:

• рибальство;

• млинарство;

• бджільництво;

• торгівля та ін.

У XV — XVI ст. фільваркові господарства переорієнтовувалися на потреби ринку.

Феодальне фільваркове господарство призвело до:

• скорочення селянських наділів;

• обезземелення селян;

• зростання панщини;

• поступового закріпачення селян. Кількість днів панщини на тиждень зростала: у XV ст. — 2 дні;

у XVI ст. — 4 дні;

перша половина XVII ст. — 5-6 днів

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ СЕЛЯН

1. 1447 р. — польський король Казимир IV видав привілеї про розширення прав і вільностей феодалів:

• вони дістали право суду у своїй вотчині;

• феодалам передали право збирати державний податок ("серебщину") у власну скарбницю.

2. 1505 р. — у Галичині польський сейм заборонив селянам без згоди пана переходити на інше місце проживання.

3. 1557 р. — "Устава на волоки" — реформа, проведена великим князем литовським і польським королем Сигізмундом II Августом, за якою землі сільських громад переділялися на волоки (лани по 16-21 га), причому кращі землі віддавалися під фільварки, гірші — селянам.

4. Литовські статути (кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського).Були головним збірником права на українських землях.

Статут 1529 р.

• було юридично оформлено феодальні відносини; шляхту не можна було карати без суду;

• шляхта мала право володіти землею, причому її не можна було відібрати "без вини";

• залежному селянинові при відході до іншого поміщика не дозволялося забирати з собою майно, худобу, реманент. Статут 1566 р. Було гарантовано права шляхтичів, а саме:

• зрівняно у правах шляхту з аристократією;

• введено шляхетський становий суд;

• запроваджено виборні суди;

• створювалася система повітових шляхетських з'їздів — сеймиків із регулярними загальними сеймами, і на них мала право з'їжджатися вся шляхта.

Статут 1588 р.

• завершив юридичне оформлення кріпосного права;

• було остаточно закріпачено українське селянство;

• за селянами зберігалося лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувалися;

• селянин, який прожив на землі феодала 10 років, ставав кріпаком;

• встановлювався 20-річний термін розшуку селян-утікачів.


РОЗВИТОК МІСТ, РЕМЕСЕЛ І ТОРГІВЛІ

У XIV — XVI ст. поступово розбудовувалися міста, які ставали осередками ремесла, торгівлі, культури, політичного життя (Галич, Львів, Кам'янець-Подільський, Київ та ін.)

У містах були резиденції великокнязівських старост, будинки панів, військові залоги.

Оформлялася цехова система організації ремісництва. Перші цехи виникали у Львові й Перемишлі наприкінці XIV ст. Цехи — це об'єднання ремісників однієї або декількох

спеціальностей з метою:

• встановлення монополії на заняття певним ремеслом;

• регламентування кількості випущеної продукції та її якості;

• регулювання закупівель сировини та розподілу її між членами цеху;

• забезпечення господарської та особистої незалежності.

Кожен цех мав свої статут, прапор, суд, органи управління. Цехи сплачували місту й державі податки. Населення малих міст було зайняте в сільському господарстві, ремеслі, торгівлі. Українські міста були й значними торговельними центрами. Тут відбувалися торги, базари, великі ярмарки. Такі міста як Львів, Київ, Кам'янець-Подільський та ін. були центрами міжнародної торгівлі.

За своїм юридичним статусом міста поділялися на:

• королівські;

• приватновласницькі;

• церковні

Але дедалі більше міст виборювало самоврядування на основі магдебурзького права. Суть магдебурзького права:

• звільнення міст від управління і суду державних урядовців і феодалів;

• створення органів місцевого самоврядування.

1339 р. — м. Санок Галицько-Волинського князівства — перше місто в Україні, якому було надано магдебурзьке право.

У подальшому таке право дістали:

1356 р. — Львів;

1374 р. — Кременець;

1494-1497 р. — Київ;

1498 р. — Дубно;

1547 р. — Берестечко та ін.

Протягом XV — XVII ст. магдебурзьке право стало основою життя значної кількості українських міст.


4. Виникнення українського козацтва.

-розповідь вчителя-

-----


Слово "козак" — тюркського походження, воно означає вільна людина, вільний воїн, воїн-вершник. В українського народу це слово набуло значення особисто вільної, мужньої, хороброї людини, захисника України та оборонця православної віри. Кінець XV ст. — перші документальні згадки про козаків.


ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА:

Економічні — колонізаційні устремління селян і міщан, які страждали від нестачі власної орної землі та праг­нули освоїти землі Придніпров'я і Дикого Поля. Дике Поле — це Причорноморські степи, розташовані між Дністром і Доном аж по річку Рось, які були спус­тошені кримськими татарами й турками. Ці землі були безлюдними і придатними для рільництва.

Соціальні — тяжке становище України під владою іно­земних держав, жорстока експлуатація українського на­селення з боку литовських і польських феодалів, без­правність селян, оформлення їхньої кріпосної залежності.

Політичні — необхідність захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації, політика польської прикордонної адміністрації постави­ти козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарської небезпеки. Позбавлення України її етнічної державності.

Стратегічні — виникла потреба в утворенні вільного війська та спорудженні фортець із військовими гарнізо­нами для відсічі постійних нападів з боку Кримського ханства на українські землі.

Національні — політика полонізації (ополячення) укра­їнського населення та постійні національні утиски.

Релігійні — наступ католицької церкви на права правос­лавної, постійний релігійний гніт.

ПЕРШІ ПИСЬМОВІ ЗГАДКИ ПРО УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ:

1489 р. — згадка про козаків на Поділлі у "Хроніці" польського історика М. Бельського. 1492 р. — татарський хан скаржився в листі великому

князю литовському Олександрові, що козаки напали на татарські кораблі. 1499 р. — у грамоті великого князя литовського Олександра Ягеллона київському воєводі вказувалося, що козаки повинні давати — частину своїх доходів.

1550 р. — подорожні записки польського дипломата Михалона Литвина, в яких згадується про козаків. Термін "козак" вперше згадано в "таємній історії м" голів" (1240 р.); означав людину самотню, не пов'язану з домом і сім'єю. — Слово "козак" зафіксовано у половецькому словник 1303 р і в урядових документах генуезьких колоній. Ця назва стосувалася вільних здобичників і степових промисловців-відхідників.


КОЗАЦТВО В УКРАЇНІ:

• стало окремим суспільним станом із певними правам і привілеями;

• мало свою територію, незалежну від державної адміністрації.

СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД КОЗАЦТВА

1. Міщани — жителі замків-фортець і містечок, що межу вали з Диким Полем. Частина з них навесні відправлялася в південні степи на промисли, де вдавалася до мисливства, рибальства, бортництва. їх називали відхільниками. Восени вони, поверталися додому, сплачуючи десяту частину власної здобичі старостам. Деякі з відхідників із часом не поверталися на зиму до дому.

Вони почали об'єднуватись у громади, ватаги та будувати в різних частинах дикого поля укріплення ("січі" вихідці з боярства, які не мали жалуваних грамот на свої маєтності. Із них формувалася заможна частина козацтва й козацька адміністрація — старшина, і селянство. З приходом на українські землі литовських і польських феодалів значно посилилася експлуатація селян, зі створенням фільварків — їх масове закріпачення. Однією з форм боротьби були масові втечі селян у і степи, де вони поповнювали ряди козаків.


ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Тести.

1.До якого соц. стану відносились бояри

А)магнати Б)духовенство В)селяни.

2. Коли юридично законилось покріпачення селян

А)1447р. Б)1505р. В)1588р.

3. Перша згадка про козаків датується

А)1550р. Б)1499р. В) 1489р.

4.Що таке фільварок?

5. Чому міста боролись за магдебурзьке право?

6. Що таке цехова система організації ремісництва?

7. Хто такі козаки?


V. Підсумок уроку.

-заключне слово вчителя з використанням схеми.

Схема:

Привілейовані стани: І-магнати, пани, шляхта.

ІІ-духовенство.

Непривілейовані стани: ІІІ-селяни.

ІV-міщани.


VІ.Домашнє завдання:

  1. Опрацювати параграф

  2. Вивчити визначення

  3. Підготувати повідомлення: «Князь К.Острозький—захисник українських інтересів»



Урок 2

Тема: Люблінська унія.

Мета: пояснити причини Люблінської унії; аналізувати зміни які відбулися внаслідок Люблінської унії; оцінювати діяльність князя К. Острозького.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тести:

1.В перекладі з тюркської це слово означає «вільна людина.»

2.Право міст на свій суд і самоврядування.

3.Господарства, на яких існувала панщина.

4. Яке становище займали аристократи, шляхта.

5. Хто займав непривілейоване становище?

6. З яких станів формувалося козацтво?

7. Поясніть дати: 1489р.-

8. 1505р.-

9. 1588р.-

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Передумови Люблінської унії.

Розповідь вчителя

Ослаблення Литви у Лівонській війні з Росією (1558-1583 рр.), втрата значних територій, руйнування господарства, людські жертви, загроза з боку Московського князівства підштовхували уряд Великого князівства Литовського до об'єднання з Польським королівством. Невдоволення різних верств населення українських земель політикою Великого князівства Литовського, яке не протистояло набігам татарських орд і виявилося неспроможним їх зупинити. Прагнення української, білоруської та литовської шляхти обмежити всевладдя магнатів і зрівнятись у правах із польською шляхтою. Прагнення польської шляхти збільшити свої володіння за рахунок українських земель, що перебували під владою Великого князівства Литовського


  1. Люблінський сейм 1569р.

-розповідь вчителя-

І липня 1569 р. — спільний сейм представників Великого князівства Литовського і Польського королівства в м. Любліні проголосив про злиття двох держав в одну державу — Річ Посполиту. (Річ Посполита означає "спільна справа").

-повідомлення учня-

-самостійна робота за підручником

Запитання: Як різні шляхетські стани ставились до укладення унії?


3. Наслідки Люблінської унії.

-шкільна лекція-

Люблінська унія спричинила серйозні соціально-економічні та політичні зміни в житті України, вона сприяла посиленню польської експансії на українські землі та руйнівному наступові католицизму:

1. У 1569 р. було здійснено перепис вільних земель у трьох

українських воєводствах — Волинському, Подільському та - Київському, і король почав їх роздавати польській шляхті.

2. Польські пани виїжджали на українські землі, будували

тут замки, містечка, навколо яких з'являлося багато сіл.

3. Польські пани на українських землях запроваджували фільваркові господарства, панщину, нещадно експлуатували природні багатства краю.

4. Значно посилилось ополячення, окатоличення та дискримінація українського населення.

5. Примусово насаджувалися польська культура, мова, освіта, католицька релігія.

Різко посилився соціальний гніт. Польський закон дозволяв феодалам карати селянина навіть смертю. Більшість міст України належала польським панам. Українських міщан всіляко обмежували в правах.

Після Люблінської унії1569р. й утворення Речі Посполитої на українських землях відбуваються зміни:

--вища державна влада належала королю і загальному(вальному) сейму, до якого входили магнати, шляхта і верхівка католицького духовенства.

--територія поділялась на: воєводства (воєвода) – повіти ( старости, каштеляни.) . Було 6 воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, брацлавське і Київське.

--створювались Бродські і земські суди. Бродський суд очолював староста призначений королем і вирішував кримінальні справи. Земський суд—цивільні справи.


ІV. Узагальнення вивченого матеріалу. Коли відбулася Люблінська унія?

Які наслідки вона мала для українських земель?


V. Підсумок уроку.

заключне слово вчителя

З укладенням Люблінської унії закінчилася литовсько-руська доба в історії України. Об'єднання в одній державі Польщі, України та Литви поставило Річ Посполиту в один ряд із наймогутнішими країнами Європи.

На українських землях різко посилилося соціальне, національне, релігійне і культурне гноблення. Українському народові загрожувало повне національне знищення.

Унія принесла в Україну ворожнечу, кровопролиття, руйнування.

Люблінська унія значно погіршила ситуацію в Україні, але сприяла зростанню культурно-просвітницького й визвольного рухів та зростанню національної самосвідомості українців.

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання:

1.опрацювати параграф

2.вивчити визначення

3.зробити повідомлення: «Львівська братська школа.»

Урок 3

Тема: Релігійне життя в Україні у XVІ ст.

Мета: оцінити діяльність православних братв, дати визначення «реформація», «контрреформація», «братство», наводити приклади діяльності братств, виховувати почуття гордості за свій народ.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тести:

Поясніть дати: 1) 1588р.

2) 1492р.

3) 1569р.


Поясніть терміни: 4) фільварок

5) козак

6) магнат

7) магдебурзьке право

8) унія


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.

-розповідь вчителя-

У Великому князівстві Литовському православна віра попервах стала панівною, але згодом занепала.

Занепадання православної віри почалося:

• за Ягайла, який прийняв католицьку віру;

• після Городельської унії 1413 р., коли великі привілеї дістали католики; • після Люблінської унії (1569 р.), коли почалося ополячення й окатоличення, українського населення.

• Головним знаряддям наступу католицизму став орден єзуїтів, який поширив свій вплив на українські землі, що були під владою Польщі. Католицькі колегіуми було відкрито у Львові, Кам'янці-Подільському, Луцьку, Острозі, Фастові та інших містах. Православна церква втрачала свій вплив. Багато українських магнатів і шляхти, прагнучи посад, привілеїв, багатства, переходили в католицьку віру. 1582 р. — папа Григорій VIII провів календарну реформу, яка розвела у часі релігійні свята католиків та православних. Католики-феодали почали порушувати релігійні традиції українців

Реформація (від лат. reformatio - перетворення, виправлення) - релігійно-суспільний рух у західному християнстві (католицизмі) в першій половині XVI ст. Діячі Реформації виступали проти церковного землеволодіння, за здешевлення церкви й за обмеження влади церкви та духовенства. Участь у цьому рухові брали різні прошарки суспільства, в тому числі й селянські маси. Він започаткував основи третьої гілки християнської релігії - протестантизму. У різних країнах Реформація відбувалася по-своєму.

Социніанство У другій половині XVI ст. в Україні поруч із посиленим наступом католицизму деякого поширення набула одна з течій протестантизму - социніанство. Назва походить від імені головного теоретика-богослова Фавста Социна. Основою віровчення социніан було визнання істинним із Святої Трійці лише Бога-Отця. Ісус Христос відповідно до социніанських принципів був людиною, а його місія полягала в посередництві між Богом і людьми. Дух Святий не є особою, а тільки проявом сили Божої. Людина має свободу, волю, природну чистоту. Социніани заперечували ікони та всю церковну зовнішню обрядовість, не визнавали воєн і смертної кари як посягання на образ Божий - людину .і

Сила й заслуга социніанства полягала в тому, що воно завжди виступало у союзі з наукою та освітою й кращим засобом пропаганди вважало відкриття шкіл і друкарень та літературну діяльність.

Социніанство проголошувало принципи свободи думок, віротерпимості й поваги до чужих переконань. Проте социніанство ігнорувало народні маси й орієнтувалося на панів та шляхту, використовувало тільки польську та латинську мови.

Социніанство прийшло на українські землі з Польщі і стало особливо популярним на Волині. Центрами социніанства там були містечка Киселин та Гоща, де социніани заснували свої навчальні заклади, а також Острог, Берестечко, Ляхівці, Дорогостаї, Корець, Кременець. Социніанами на Волині були Іван Чаплич-Шпановський, Гаврило та Роман Гойські, князі Януш Заславський та Владислав Збаразький.

Наприкінці XVI ст. социніанство поширюється в Києві. Пізніше, у першій пол. XVII ст., покровителем социніан на Київщині й Жи­томирщині стає овруцький староста Стефан Немирич. На Поділлі центрами социніанства були Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Панівці, Сатанів, Хмельник. У Галичині - Бережани, Бучач, Жовква, Зборів, Поморяни.

Поширення социніанства в Україні було пов'язане із загальним занепадом православ'я та незадоволенням магнатів та шляхти своїм духовенством.

Католицька церква повинна була зміцнити свої позиції для боротьби з Реформацією, а в Україні та Білорусі - для наступу на православ'я. У 1540 р. папа римський Павло III офіційно затвердив католицький чернечий орден єзуїтів «Societas Jesu» («Товариство Христове»). Очолював орден генерал, який залежав тільки від папи римського. Основну масу становили найосвіченіші, найінтелектуальніші ченці, які мусили жити в цнот­ливості, бідності, покорі аж до самопожертви, абсолютній дис­ципліні; в ім'я мети члени ордену звільнялися від чернечих обітниць і навіть могли здійснювати аморальні вчинки, керуючись девізом: «Мета виправдовує засоби».

Люблінська унія 1569 р. дала змогу єзуїтам розпочати активну діяльність на білоруських та українських землях. Зокрема, в Ук­раїні католицькі колегіуми були відкриті у Львові, Кам'янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові, Новгороді-Сіверському та ін. містах. Ці, найкращі на той час, навчальні заклади почали поповнюватись дітьми православної заможної верхівки ук­раїнського суспільства.

2. Православні братства

-розповідь вчителя-

Це — громадські спілки православного українського населення — міщан, духовенства, української шляхти, козаків. Вони протистояли:

• наступові католицизму;

• національним утискам;

• політиці полонізації українських земель.

Братства відігравали визначну роль у політичному й культурному житті. Вони обстоювали право міських громад брати участь в управлінні церковними справами й контролі за діяльністю єпископів. 1586 р. — в Україні перше братство, разом із школою та друкарнею, з'явилось у Львові

Спочатку братства проводили доброчинну діяльність - допомагали братчикам, які опинилися в скруті, дбали про забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята тощо. Та поступово братства перетворювалися на національно-релігійні організації зі своїми статутами. Вони розгортали широку культурно-освітню діяльність: з їхньої ініціативи створювалися бібліотеки, відкривалися друкарні та школи. Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл, у яких, на відміну від початкових парафіяльних, здобувалася середня освіта. Завданням шкіл, як зазначав статут Львівського братства, було навчання рідною мовою «наук християнських грецьких», щоби згодом діти, потрапивши в чужу науку, не зрікалися батьківської віри. Діячі братського руху прагли поліпшення становища церкви. Вони виступали проти матеріального збагачення церкви, зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв'язання проблеми ставлення до тих священиків, котрі нехтували обов'язками.

Братства намагались очистити релігійне життя від пишної зовнішньої обрядовості, виступали за рішуче впорядкування церковних справ, хотіли мати церкву «дешевою» й загальнодоступною.

Завдання: прочитайте пункт параграфа і дайте відповіді на питання

Що таке «ставропігія» ? Яку діяльність проводили братства?


3. Львівська братська школа.

-розповідь вчителя-

-- Львівське братство:

• збудувало церкву;

• заснувало першу українську гімназію;

• активно боролося за створення у Львові міського самоврядування, незалежного від влади Польщі;

Йому належала друкарня, в якій 1573 р. Іван Федоров надрукував книгу "Апостол". Наприкінці XVI ст. подібні братства виникли в ряді інших

міст: Дрогобичі, Галичі та ін. 1615 р. — виникло Київське братство.

В його організації взяли участь представники міщанства,шляхти, духовенства: І.Борецький, 3. Копистенський та ін.

Гальшка Гулевичівна заповіла братству свій двір на Подолі та значні кошти. і ь 15-1616 рр. — на ці кошти було побудовано школу та

Богоявленський монастир — основу майбутньої Києво-Могилянської академії.

Зусиллями Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до найкращих в Україні пам'яток ренесансної архітектури. Він складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта). Будівництво церкви розпочалося 1591 р. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин. Невеличка каплиця Трьох Святителів прибудована до церкви з північного боку. Споруджувалася вона протягом 1578-1590 рр. Коштом львівського купця Костянтина Корнякта впродовж 1572-1578 рр. було збудовано вежу-дзвіницю. її творцем був відомий у Львові будівничий Петро Барбон.

-повідомлення учня-

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

-бесіда за запитаннями-

Якими були особливості реформаційного руху в Україні?

З якою метою створювались братства?

Чим вони займалися?


V. Підсумок уроку.

Оцінювання.


VІ. Домашнє завдання:

1.опрацювати параграф

2.вивчити визначення

3.зробити повідомлення: «Г. Балабан—визначний політичний і церковний діяч.», «Князь В.-К. Острозький—захисник православ’я.»


Урок 3-а (інший варіант проведення уроку).

Тема: Церковне життя в XVI ст.

Мета: визначити передумови Берестейської унії та її зміст; з'ясувати становище православної церкви в українських землях; розвивати вміння співвідносити однотипні процеси, події історії; розвивати вміння працювати з підручником та історичними документами; аналізувати невеликі за обсягом історичні джерела, виявляючи упереджену інформацію; розвивати комунікативні навички самостійної (індивідуальної та групової) роботи; виховувати інтерес до вивчення історії.

Основні поняття: Реформація, Контрреформація, греко-католицька церква; церковна унія, протестантизм, кальвінізм, єзуїти.

Дати:

  • 1596 р,— Брестська унія;

Історичні діячі: В.-К. Острозький.

Обладнання: підручник В. Власова, карта.

Тип уроку: сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.


ХІД УРОКУ

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Грудневого дня року 1595 у ватиканській залі Константина проходила офіційна церемонія прилучення двох православних єпископів до римо-католицької церкви. Цей акт повинен був стати початком церковної унії... Добре порозумівшись з папою, вдоволені зі своєї місії, єпископи Потій і а Терлецький навесні 1596 р. поверталися додому. Джерела мовчать про те, чи відчували вони тривогу, а сповіщають лише, що вдома на них чекала привітна зустріч короля й ворожа — православних земляків. Українські шляхтичі домагалися через сейм усунути обох з духовних посад. Маєтності Терлецького було майже цілком зруйновано. Отож наприкінці XVI ст. питання віри й церкви набули в житті українців особливої гостроти.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1. Становище православної церкви.

2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в українських землях.

3. Розвиток полемічної літератури.

4. Церковні собори в Бересті 1596 р.

5. Утворення української греко-католицької церкви.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Які дві течії християнства протистояли на Україні одна; одній? (Православ'я й католицизм)

Становище православної церкви

Завдання учням: описати становище православної церкви; визначити, що впливало на релігійне життя в Україні. Відповідь записати у вигляді, таблиці.

Внутрішні обставини

Зовнішні обставини







Обговорення завдання. Учні роблять висновок про складне становище православної церкви.

Реформаційні рухи в Україні

Актуалізація знань про Реформацію й Контрреформацію в Європі.

Запитання учням (фронтальна бесіда)

1) Коли й де почалася Реформація?

2) Назвіть основні її ознаки. .

3) Що таке Контрреформація?

Завдання учням: дати відповідь на запитання, чому протестантизм не набув поширення в Україні.

Обговорення завдання.

Робота над поняттям

Полемічна література – публіцистичні твори церковно – релігійного змісту. У них велась публічна полеміка (суперечка, дискусія ) з проблеми унії православної й католицької церков, з різних релігійних питань.

Учитель дає коротку характеристику полемічній літературі.

Берестейська унія

Проблемне запитання:

Які були передумови підписання Берестейської унії?

Повідомлення про Берестейську унію 1596 р.

Завдання групам

Група 1. Визначтесь, яку б позицію ви посіли на соборі. До якої сторони ви б приєднались?


Група 2. Чому? Переконайте своїх опонентів у правильності вашої точки зору (метод «Прес»).


Група 3. Запишіть два запитання, які б ви хотіли поставити:

а) прихильнику унії;

б) її противнику.


Під час презентації результатів роботи кожної групи випишіть у зошити свої враження за такою схемою:

  • Я так думав (+)

  • Це нове (?)

  • Я погоджуюсь (!)

  • Я не згоден (-)

Обговорення завдання.


Історична довідка «Утворення греко-католицької церкви»

Завдання: самостійна робота з підручником, відповіді на питання.

• Які основні ознаки греко-католицької церкви? Чому вона так називається?

Обговорення завдання. Обмін думками, «мозковий штурм».


Проблемне запитання

Чому ідея унії на той час не набула широкої підтримки серед українців?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Тестування

1. Назвіть подію

У … р. внаслідок Берестейської унії сталося об’єднання православної та католицької церков та утворилась … церква.

2. Оберіть правильну відповідь (ТАК чи НІ)

Уніати і католики це представники однієї релігії;

Реформація мала місце в Україні;

Українська шляхта перейшла в католицизм;

Українське селянство переважно лишилось у православній вірі.

3. Що було раніше? Берестейська унія чи Люблінська? Наскільки раніще?

4. Дайте визначення понять:

А) унія - … .

Б) єзуїти - … .

В) митрополит - … .

5. Визначте причини та наслідки Берестейської унії.

V Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

За допомогою методу «Школа думок» дати відповідь на запитання: чому «і тих, і інших огорнув пал цілком світської ворожнечі?»

VI. Домашнє завдання

Опрацювати історичний матеріал за підручником.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Дмитро Вишневецький».


Урок 4

Тема: Берестейська церковна унія 1569 року

Мета: пояснити причини утворення греко-католицької церкви, характеризувати становище православної церкви, оцінити діяльність діячів Острозької академії, виховувати релігійні почуття.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тести:

Поясніть дати: 1) 1569р.

2) 1586р.

Дайте визначення: 3) братство

4) єзуїти

5) ставропігія

6) унія

7) реформація


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Становище церкви.

-розповідь вчителя-

Православна церква в Україні та Білорусі пере бувала у скрутному становищі. Покровителька православ'я у східнослов'янських землях константинопольська патріархія втра­тила захист і підтримку правителів Візантійської імперії, оскільки в 1453 р. турки взяли Константинополь (Царгород, Стамбул). Хрис­тиянство в мусульманській Туреччині (Оттоманській Порті) вважа­лося другорядною релігією. Церква переживала внутрішні незгоди, вищі православні ієрархи вели боротьбу за патріарший трон, на якому ніхто не міг довго утриматися. Це давало змогу збагатитися

турецьким чиновникам, підтримки яких шукали претенденти. Тільки протягом другої половини XV ст. змінилося 18 константи­нопольських патріархів, а в XVI ст. - 22. Грецька православна церква сама боролася за виживання, отже, не могла надавати підтримку українському православ'ю.

Про становище православної церкви в Україні красномовно свідчить такий факт. Згідно з грамотою короля Сигізмунда І Ста­рого (1509) намісник Галицької православної єпархії для зайняття цієї посади повинен був одержати згоду митрополита київського, католицького львівського архієпископа, а також підтвердження короля. За часів правління короля Сигізмунда II Августа на Віденському сеймі 1563 р. православну шляхту урівняли в правах з католицькою. Однак через кілька років релігійна ситуація в Ук­раїні ускладнилася ще більше. У Перехід переважної більшості українських земель під владу ка­толицької Польщі загострив питання щодо самого існування пра­вославної церкви. У 1583 р. король Стефан Баторій розпорядився відібрати землю в усіх полоцьких православних церков та монас­тирів і передати її єзуїтам. А наступного року у Львові за наказом архієпископа католики напали на православні храми й монастирі, вигнали з них священиків і заборонили відправляти богослужіння. Такі випадки не були поодинокими. Королі, як правило, признача­ли на вищі церковні посади світських людей.

Після Люблінської унії посилилося втручання у справи церкви мирян (світських людей, громади), до того ж загострилася ідео­логічна боротьба щодо подальшої долі православної церкви. На захист православної церкви стали деякі українські магнати. Се­ред них був і великий гетьман ли­товський Григорій Ходкевич, котрий дав притулок у своєму білоруському маєтку в містечку Заблудові (на південь від Білостока, сучасна Поль­ща) московському першодрукареві-емігрантові Івану Федорову й за свої кошти допоміг налагодити нову дру­карню.

Найбільші заслуги перед право­славною церквою мав князь Костянтин-Василь Острозький. В його маєтку - місті Острозі - у 1576 р. була заснована Слов'яно-греко-латинська академія. навколо якої гуртувалися вчені й письменники. В академії здо­бували православну освіту.


2. Розвиток полемічної літератури.

Завдання: прочитайте пункт параграфа і дайте відповіді на питання:

Що таке «полемічна література»?

Чому в Україні вона була поширеною?

3. Церковні собори в Бересті 1596р. Утворення греко-католицької церкви.

Люблінська унія зумовила загострення релігійних проблем. Широкі верстви українського населення — селянство, міщани, частина дрібної та середньої шляхти — чинили опір окатоличенню і захищали православну віру.

Поліпшенню ситуації мала сприяти церковна унія.

Православне духовенство хотіло:

• щоб унія з римо-католицькою церквою була основою аціонального самозбереження українського народу;

• протидією переходу українців до католицизму.

1595 р. у Кракові відбулася нарада за участю православних єпископів Кирила Терлецького, Іпатія Потія і сенаторів — католиків, де було вироблено умови унії.

1595 р. — єпископів-прихильників унії прийняв папа Климент VIII і урочисто схвалив унію.

1596 р. — у Бресті (Бересті) було скликано церковний собор (з'їзд прихильників унії), де ухвалено таке:

- Проголошено унію православної церкви з католицькою.

Своїм главою уніати визнали папу римського, але зберегли в уніатській церкві слов'янську мову та обряди православної церкви.

- Уніатське духовенство отримувало від польських королів грамоти на володіння землями й селянами.

- уніатське духовенство, як католицьке, звільнялося від, сплати податків.

- уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади.

- Польський уряд оголосив унію обов'язковою для всі православних Речі Посполитої.


ПРОТИ УНІЇ ВИСТУПИЛИ:

1. Інша частина православного духовенства зібрала свій собор, на якому засудила унію і прокляла її прихильників.

2. Громадський рух в Україні проти уніатства очолив князь Костянтин Острозький, який раніше виступав за єдність церков, а не за підпорядкування православної церкви католицькій.

3. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, який постійно підтримував православну віру.

4. Більшість народних рухів і повстань відбувалися під гаслами боротьби проти католицизму та унії.

НАСЛІДКИ УНІЇ:

1. Українці були розділені між кількома церквами.

2. Релігійні протиріччя ще більше загострилися.

3. Почався масовий наступ на православну церкву.

4. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам.

5. Розширилася сфера впливу Ватикану на Схід.

6. Значно зросли церковні володіння Ватикану.

7. З моменту свого утворення греко-католицька церква потрапила у складне становище, оскільки:

католицька церква не сприймала уніатів як повноправних членів римо-католицької віри;

більшість українського населення ставилася до неї як до чужої, що зрадила "батьківську" віру.

-повідомлення учнів-

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

-бесіда за запитаннями-

Що спонукало до утвердження ідеї об’єднання церков?

Чому ідея унії не здобула значної підтримки?

Якими були наслідки унії?

V. Підсумок уроку.

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф

2. Вивчити визначення

3. Підготувати повідомлення: «Д.Б.Вишневецький—легендарний герой України.»


Урок 5.

Тема: Виникнення Запорозької Січі

Мета: ознайомити учнів з господарською діяльністю козаків, появою перших січей, утворенням козацької держави — Запорозької Січі, козацькими клейнодами; розвивати уміння аналізувати та узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення; виховувати інтерес до минулого України.

Основні поняття: українське козацтво, Запорозька Січ, гетьман, ясир, орда, уходник, окатоличення, колонізація, фільварок, джура, бунчук, булава.

Дати:

• 1482 р. — перший напад татар на Україну;

• 1492 р. — перша письмова згадка про козаків;

• 1556 р. — зведення першої Січі;

• 1563 р. — страта Д. Вишневецького у Стамбулі/

Історичні діячі: Дмитро Вишневецький.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, навчальний посібник Буштрук О. Історія Vкраїни (7-8 кл.).— Харків, 2003; Д. Яворницький Історія запорозьких козаків.— Т. 1.; Історичний атлас. Україна. 8 клас— К.: Мала ЛТД, 2000.


ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Аргументуйте або спростуйте твердження:

А) «завдяки унії наступ католицизму було припинено».

Б) «унія була «раною в тілі руського народу», вона розколола народ на два ворогуючих стани, спричинила посилення ролі Ватикана, полонізацію українців і білорусів»

2. Повторення вивченого матеріалу

Тести

  1. Причинами виникнення українського козацтва були:

  1. наявність Дикого Поля зі сприятливими умовами для ведення господарства;

  2. посилення соціального і національно – релігійного гніту українського населення;

  3. запровадження кріпацтва;

  4. нездатність влади захистити населення від татарських набігів;

  5. поява уходників.

  1. Дайте визначення поняттям:

А) козак - …

Б) Дике Поле - …

В) уходник - …

II. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1. Господарська діяльність козаків.

2. Поява перших січей.

3. Дмитро Вишневецький.

4. Утворення козацької республіки — Запорозької Січі. Козацькі клейноди.


IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: доведіть, що Запорозька Січ — це козацька республіка.

Репродуктивна бесіда

- Хто міг стати козаком?

- Яким був запорозький козак?

(Яворницький Д. Історія запорозьких козаків.— Т. 1, С. 233)

Характеристика господарської діяльності козаків

(Робота з історичним джерелом та підручниками) Зачитати уривки опису Хортицької Січі (Яворницький Д. Історія запо­розьких козаків.— Т. 1 і С. 53-54; Швидько Г. Історія України. 8 кл. — С. 28.)

1. Чому саме в пониззі Дніпра в XV - І пол. XVI ст. виникають козацькі січі?


2. Що являла собою Січ?

Виступ учня з повідомленням «Гетьман Дмитро Вишневецький».

Утворення козацької республіки — Запорозької Січі. Козацькі клейноди

Методом «Акваріум» учні опрацьовують це питання плану.

Клас поділений на 3 групи.

Кожна з груп отримує завдання та необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу та обговорює питання, запропоноване вчителем, уголос. Інші спостерігають мовчки.


Зачитується завдання, обговорюється, приймається рішення. Кожна група по черзі обговорює своє завдання. В кінці діяльності кожної групи все сказане нею обговорюється класом.


Завдання групам


Група 1. Як утворилась козацька республіка —Запорозька Січ? Пригадайте, що таке республіка, її ознаки. (Власов В. «Історія України», С. 20)


Г р у п а 2. Ознайомтеся з поняттями «кіш», «гетьман», «козацька старшина», Схематично охарактеризуйте політичний устрій Війська Запорозького (Власов В., С. 22 та навчальний посібник Буштрук О. В. «Історія України». 7-8 кл. - С. 127).


Г р у п а 3. Дайте характеристику козацьких клейнодів. Поясніть значення відзнак та атрибутів влади української козацької старшини XVI — XVIII ст.: корогва, литаври, булава, бунчук, пірнач, військова печатка, каламар.


V. Узагальнення та систематизація знань


Осмислення матеріалу, узагальнення та систематизація знань здійснюється методом «Прес».


Дається відповідь на проблемне питання за такою структурою й етапами.


1. Позиція: 2. Обґрунтування: 3. Приклад: 4. Висновки:

«Я вважаю, що...»

«... тому, що...»

«... наприклад...»

«Отже (тому), я вважаю...»

VI. Підсумки уроку, домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Військове мистецтво козаків».


Урок 6.

Тема: Наростання національно-визвольної боротьби

Мета: з'ясувати причини, хід повстань 90-х р. XVI ст., зростання ролі козацтва в житті України, військове мистецтво козацтва; особливості повстання 1591-1596 рр. під проводом К. Косинського та С. Наливайка, місце повстань XVI ст. у національно-визвольному русі; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення, давати стислу характеристику історичним діячам, визначати їх місце та роль в історичному процесі; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її видатних представників.

Основні поняття: національно-визвольна боротьба, феодальний гніт, покозачення, привілеї, стратегія, тактика, тактичний маневр.

Дати:

  • 1572р. – запровадження реєстрових козаків;

  • 1578р. – розширення прав реєстрових козаків;

  • 1591 -1593 рр. — повстання К. Косинського;

  • 1594-1596 рр. — повстання С. Наливайка.

Історичні діячі: К. Косинський, С. Наливайко.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники В. Власова; Г. Швидько; Путівник юного історика.— Житомир: Волинь, 2002; Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України.— К.: Україна, 1993; таблиця «Військове мистецтво козаків», карти, атласи, пам'ятка щодо вивчення повстань.


ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

II. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Наприкінці XVI ст. відбувається посилення кріпосницького та національного гніту українців з боку Речі Посполитої. Які це мало наслідки?

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1. Військове мистецтво козацтва.

2. Утворення реєстрового козацтва.

3. Повстання Криштофа Косинського 1591-1593 рр.

4. Повстання Северина Наливайка 1594-1596 рр.

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: доведіть, що наприкінці XVI ст. козацтво як новий стан перетворилося на велику силу українського суспільства.


Повідомлення учня

Використати таблицю «Військове мистецтво козацтва».

Завдання учням:

- Визначте, що таке тактика, стратегія, тактичний маневр.

- Яку роль у козацькому війську відігравали піхота, козацька розвідка,

флот?

Учитель розповідає про причини та основні події створення реєстрового війська, про привілеї реєстровців.

Запитання (метод «Мікрофон»):

- Як, на вашу думку, козаки ставились до реєстру?

Підведення підсумків обговорення питання.

3 – 4 питання вивчаються методом «Ажурної пилки». Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.

Завдання експертної групи — здійснити обмін інформацією.

У кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Порядок роботи в домашніх групах:

1. Кожна група отримує завдання для вивчення.

2. У групі обирають тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.

Порядок роботи в експертних групах:

1. Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалась ним у «домашній» групі.

2. По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.


Повернувшись до «домашніх груп», учень має поділитись інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.


Завдання групам

Група 1. Визначте причини повстань 90-х рр. XVII ст. (підручник В. Власова, С. 29).


Група 2. Назвіть основні події повстання під проводом К. Косинського 1591-1593 рр. (підручник В.Власова, С. ЗО; використати для відповіді карту).


Група 3. Опишіть хід повстання під проводом Северина Наливайка 1594-1596 рр. (підручник, С. 31-32; використовуйте для відповіді карту).


Група 4. Дайте характеристику керівнику повстання С. Наливайку (підручник, С. 33; довідник «Шляхами віків», С. 65), використайте схему «Характеристика історичної особи» (роки життя, походження, освіта, основні події життя, яке мав значення в історії українського народу).


Група 5. Яким був підсумок повстань 90-х рр. XVII ст.? (Підручник В. Власова, С. 34; Г. Швидько, С. 63; навчальний посібник О. Буштрук, С. 131). Використовувати карту, атлас.


Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, основні події повстань та їх підсумок.

Розв'язуємо проблемне завдання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Тестування

1. Оберіть правильну відповідь (Так чи Ні)

      • Основу козацького війська складала кіннота

      • Козаки досконало володіли мистецтвом морського бою

      • Чайка – легкий маневрений човен

      • Самообкопування козаки запозичили у поляків

      • Козаки створили ефективну розвідку

      • Реєстровці мали право на власний суд

      • Реєстрове козацтво бралося на службу Турецьким султаном

      • Реєстровці складали присягу Речі Посполитій захищати лише католиків

      • Реєстровці отримували право обирати гетьмана та всю старшину на козацькій раді

2. Використовуючи наведенні факти, заповніть таблицю «Козацько – селянські повстання кінця XVI ст. ».

Повстання 1591 – 1593 рр.

Повстання 1594 – 1596 рр.







  1. козацька республіка на землях між Дніпром і Бугом. 2) сотник князя К. Острозького. 3) Криштофор Косинський. 4) бій під П’ятками 5) Київщина та Волинь 6) табір на Солониці 7) Г. Лобода та М. Шаула 8) Поділля, Волинь, Полісся 9) перемога під Білою Церквою 10) Северин Наливайко


VI. Підсумки уроку, домашнє завдання

Вивчити матеріал за підручником.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Острозька академія».


Уроки 7-8.

Тема: Культура України в XVI ст.

Мета: показати, що XVI ст. — це був час національно-культурного відродження, формування національної свідомості українського народу; підкреслити значення мови в житті народу; ознайомити учнів із розвитком шкільної освіти; відзначити внесок учених — вихідців з українських земель— у розвиток світової культури; усвідомити надзвичайну важливість появи друкарського верстата; співвідносити однотипні процеси, події вітчизняної та всесвітньої історії на прикладі періоду Відродження; розвивати вміння визначати причинно-наслідкові зв'язки цього процесу; розвивати комунікативні навички, навички самостійної (індивідуальної та групової) роботи; виховувати почуття гордості за досягнення (свого народу в культурному житті і його внесок у розвиток світової культури.

Основні поняття: братські школи, колегіум, академія, книгодрукування, літописання.

Дати:

  • 1576-1612 рр.— діяльність Острозького колегіуму;

  • 1586 р.— відкриття Львівської братської школи;

  • 1532 р.— заснування Києво-Могилянського колегіуму;

  • 1574 р.— видання Апостола та Букваря.

Історичні діячі: В.-К. Острозький, П. Могила, І. Федоров.

Обладнання: підручник В. Власова; І. Коляда, К. ,Крилач Дидактичн матеріали з історії України. 8 клас; ілюстративний матеріал — портрети діячів культури.

Тип уроку: вивчення нових знань


ХІД УРОКУ

I. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

За мурами Пречистенського монастиря, що в Пересопниці, хвилювання й урочисте піднесення.

— Ідуть! Ідуть! — вихопилося в когось із послушників. Ченці Григорій та Михайло обережно, з якимось зачаєним тремом, несли книгу. У мерехтливому сяйві свічок книга, загорнена у вишитий обрус, здавалася живою. З чернечих келій визирали зачудовані обличчя: усім хотілося подивитися на неї зблизька. Знали в монастирі про сміливий задум перекласти Святе Письмо українською мовою. Копітка праця перекладача й переписувача тривала п'ять років. І ось сьогодні та праця скінчилася — у світі житиме ще одна книга! Та чи тривалим буде її життя?

Минули століття... 5 грудня 1991 року перший всенародно обраний Президент України Л. М. Кравчук, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє, склав присягу на вірність Україні та її народу...

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1. Умови й стан розвитку культури.

2. Розвиток української мови.

3. Стан шкільної освіти.

4. Розвиток книгодрукування.

5. Продовження традицій літописання.


III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне запитання

Чи можна вважати XVI ст. часом національно-культурного відродження?

Учитель пропонує учням поміркувати над фактами й умовами розвитку культури в XVI ст.

Завдання учням

а) Дайте відповідь на запитання, наведені у таблиці.

б) Користуючись отриманими відповідями, складіть план до питання «Передумови розвитку української культури».

Питання

План (записати в зошит)

1. До складу яких держав входили українські землі у XVI ст.? '

1. Захоплення українських земель іно­земними державами

2. Як вплинуло на становище народу входження українських земель до складу Польщі?

2. Встановлення польського панування на українських землях після Люблінської унії 1569 р.

3. Які негативні наслідки мало укладання Берестейської церковної унії?

3. Поглиблення соціального і націо­нально-релігійного гніту

4. Яке значення мало виникнення козацтва й утворення Запорозької Січі?

4. Виникнення козацтва й утворення Запорозької Січі

5. З якими ворогами довелось воювати козакам у ХVІст.?

5. Постійна боротьба проти турецько-татарської агресії

6. Як впливало польське панування на українську культуру?

6. Вплив польської культури на українську. Поширення ідей гуманізму та Реформації

7. Які технічні відкриття сприяли поширенню освіти?

7. Винайдення друкарського верстата


Обговорення завдання.

Учні зачитують план, записаний у зошиті.

Запитання учням (фронтальна бесіда)

  • Яке значення в житті народу має мова?

Про що свідчить вислів польського посла XVII ст. Яна Шашкевича:

«Польща квітне латиною, Литва квітне русиною»?

Учні роблять висновок, що в XVI ст. лише мова поряд із православною церквою залишилась духовною опорою нації, тому її розвиток мав велике значення.


Актуалізація знань про період Відродження (Ренесансу)

• Який період в історії дістав назву «Відродження»?

• У чому полягала особливість цього періоду?

Інтерактивна вправа

Учитель повідомляє учням мету вправи: користуючись текстом підручника, дослідити становище української мови, освіти, літописання та книгодрукування в XVI ст.


Робота у малих групах. Визначення певної ролі для груп:

  • мовознавці;

  • освітяни;

  • книгодрукарі.

  • літописці

Завдання: заповнити таблицю «Розвиток мови, освіти,літописання й книгодрукування»


Стан української мови

Стан освіти

літописання

Книгодрукування














У процесі роботи члени групи заповнюють таблицю, роблять записи на дошці і в зошиті. Обговорення таблиці.

Групи готують і ставлять перехресні питання. Наприклад:

  • Яку роль, на вашу думку, у розвитку української мови відіграло винайдення книгодрукування?

  • Як ви вважаєте, чому Президент України перед вступом на посаду складає присягу на Пересопницькому Євангелії?

  • Які чинники спонукали князя К.-В. Острозького вкласти значні кошти для організації в Острозі вищої школи?

  • Чи можна вважати Острозьку школу академією? Чому?

Під час роботи над таблицею надаються історичні довідки про К.-В. Острозького, Ш. Фіоля, І. Федорова.

IV. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Завдання

• Дати визначення понять: «книгодрукування», «національно-культурне відродження».

Книгодрукування — виготовлення друкованих книг за допомогою спеціального друкарського обладнання.

Національно-культурне відродження — процес пробудження, формування самосвідомості народу проявляється у розвитку культури, захисті мови.

За допомогою методу «Прес» довести чи спростувати висновок про те, що XVI ст. було часом національно-культурного відродження.

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника

Скласти логічну схему «Початок друкарства — визначна подія в культурному житті України».


Урок 9
  1   2   3   4   5   6




Похожие:

Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття icon1. 1 Становлення особистості
Розділ Постать Никанора Онацького у контексті українського наукового, громадського та культурного життя кінця XIX – початку 30-х...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconПро проведення XVІ обласної виставки педагогічних технологій "Освіта Черкащини"
Провести XVІ обласну педагогічну виставку “Освіта Черкащини” на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconПлан основних заходів
Виставка етнографічних виробів Слобожанщини кінця ХІХ — початку ХХ ст.: “Пам'ятки сивої давнини”
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття icon1. Тарасевич Олександр визначний мідеритник й офортист > Леонтій Тарасевич
Мігура Іван Детесович визначний український гравер кінця XVII початку XVIII ст
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconРеферат на тему: Російська філософія Великий, складний і багатий
Заходу, І пройти такий же історичний шлях. Найбільш розгорнуте теоретичне І суспільно-політичне оформлення обидві тенденції в соціально-політичному...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconІсторія україни
Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями І струк­турою курсу. Нова доба в історії України: хронологі­чні рамки. Становище українських...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування Історія України. Всесвітня історія
України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н. М., Фреймана Г. О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування Історія України. Всесвітня історія
України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н. М., Фреймана Г. О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconПоложення про Всеукраїнський конкурс "Класний керівник року"
Міністерстві юстиції України 11. 01. 2012 за №27/20340, з метою сприяння зростанню престижності звання класного керівника, його ролі...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconМіністерство освіти і науки України Харківський національний педагогічний університет
Особливості впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореограічних стилів неокласика та постнеокласика у...
Урок 1 Тема: Суспільно-політичне становище України кінця xv-початку XVІ століття iconЕкономічне і географічно-політичне положення України
Це витікає перш за все з великої різноманітності і складності політико-географічної ситуації у сучасному світі, наявність глобальних...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib2.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы